Ластін Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Ластін
Оригінал імені рос. Александр Николаевич Ластин
Країна Росія Росія
Народження 30 листопада 1976(1976-11-30)
Архангельськ
Смерть 23 січня 2015(2015-01-23) (38 років)
Желєзноводськ
Титул Гросмейстер (1997)
Піковий
рейтинг
2659 (січень 2010)

Олександр Миколайович Ластін (рос. Александр Николаевич Ластин; нар. 30 жовтня 1976, Архангельськ - 23 січня 2015[1], Желєзноводськ) – російський шахіст, гросмейстер від 1997 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

Починаючи з 1992 року неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату Росії, найбільших успіхів досягнувши в роках 2001 (Еліста, срібна медаль, програвши на дограванні Олександрові Мотильову) та 2002 (Краснодар, золота медаль). Двічі брав участь у першість світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою: 2001 року в першому раунді переміг Огнєна Цвітана, але в 2-му програв Чжану Чжуну[2], а 2004 року переміг Роберта Кемпіньського і Зураба Азмайпарашвілі, але в третьому раунді зазнав поразки від Хікару Накамури[3]. 2005 виграв Кубок Росії, у фіналі перемігши Дениса Хісматулліна[4].

До інших успіхів Олександра Ластіна належали:

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 2010 року, досягнувши 2659 очок займав тоді 67-ме місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 16-те місце серед російських шахістів[5][6].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alexander Lastin Has Passed Away (англ.). chess-news.ru. Процитовано 23 січня 2015.
  2. 2001-02 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  3. 2004 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 16 квітня 2018.
  4. Russian Cup Final 2005. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 16 квітня 2018.
  5. FIDE World Top Chess Player: Łastin, Alexander. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  6. Top 100 Players January 2010 - Archive. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]