Леандро Дельгадо Рей
| Леандро Дельгадо Рей | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1967 Монтевідео, Уругвай | |||
| Країна |
 Уругвай | |||
| Діяльність | письменник, поет, дослідник | |||
| Жанр | поезія, оповідання, роман і нон-фікшн | |||
|
| ||||
Леандро Дельгадо Рей (Монтевідео, 1967) — уругвайський письменник, який писав романи, оповідання та вірші. Він також опублікував різноманітні дослідницькі статті з різних питань культури (наукова фантастика, уругвайський рок) та з історії анархізму.[1] Леандро також співпрацював з уругвайськими газетами El País і La Diaria.[2]
Біографія[ред. | ред. код]
Леандро вивчав соціальні комунікації в Католицькому університеті Уругваю та отримав ступінь у 1997 році. Досліджуючи наукову фантастику, у Лестері та Нью-Джерсі, він отримав два ступені магістра. Леандро також має докторський ступінь, отриманий у 2005 році в Нью-Джерсі. Його дисертація була про вплив анархізму в літературі Ріо-де-ла-Плати.[1]
З 2005 року він працює професором курсу комунікації в Католицькому університеті Уругваю.[3]
У 1999 році видав збірку віршів «Три ночі під водою». За ним пішли романи «Прощай, Діомеде» (2005) і «Ур» (2013), а також томи оповідань «Казки про нутрощі» (2010) і «Помаранчева тривога» (2015).[2]
Найвидатнішими його творами критики є два романи. «Прощай, Діомеде» використовує вигаданого співака Діомедеса Лопеса як привід, щоб описати частину молодіжної культури Монтевідео 1980-х років.[4] «Ур» важко класифікувати, хоча його зазвичай називають науково-фантастичним романом.[5][6] Ця робота була номінована в категорії «розповідь» премії Bartolomé Hidalgo Awards у 2013 році[7].
У 2020 році він опублікував «Внутрішні вибори», антиутопію про безлюдне Монтевідео.[8]
Твори[ред. | ред. код]
- Три ночі під водою (Noctúa, 1999)
- Прощай, Діомеде (Planetarias, 2005; перевидано Hum, 2014)
- Казки про нутрощі (Estuary, 2010)
- Ур (Hum, 2013)
- Помаранчева тривога (La Propia, 2015)
- Анархізм у дев'ятнадцятому столітті з Ріо-де-ла-Плати (Estuario, 2017)
- Внутрішні вибори (Hum, 2020)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Curriculum vitae. Leandro Delgado. Sistema Nacional de Investigadores. Архів оригіналу за 26 de abril de 2016. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ а б Leandro Delgado. FILBA. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Leandro Delgado es el invitado al ciclo Café Literario del Auditorio. Auditorio Nacional del Sodre. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Agustín Acevedo Kanopa (enero de 2013). Mutaciones: entrevista a Leandro Delgado. Ya te conté. Архів оригіналу за 5 de mayo de 2016. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Mutaciones: entrevista a Leandro Delgado. El Observador. 5 de julio de 2013. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Santacreu, María José (29 de agosto de 2013). Por los tiempos del Big Crunch. Brecha. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Entregaron los premios Bartolomé Hidalgo. El Observador. 5 de octubre de 2013. Процитовано 23 de abril de 2016.
- ↑ Santacreu, María José (29 de mayo de 2020). Cómo hacer cosas con palabras. Brecha.
