Левичев Микола Володимирович
Левичев Микола Володимирович | |
---|---|
Народився |
28 травня 1953 (71 рік) Пушкін, Ленінград, РРФСР, СРСР |
Країна |
Росія СРСР |
Діяльність | політик, депутат Державної Думи РФ |
Alma mater | Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет |
Знання мов | російська |
Заклад | Державний оптичний інститут |
Членство | Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd і Central Election Commission of Russiad |
Посада | депутат Державної Думи РФ[d] і депутат Державної Думи РФ[d] |
Партія | Справедлива Росія, КПРС і Російська партія життя |
Конфесія | православ'я |
Нагороди | |
Сайт | levichev.info |
|
Микола Володимирович Левичев (рос. Николай Владимирович Левичев; нар. 28 травня 1953, Пушкін, Ленінград) — російський політичний діяч, голова політичної партії «Справедлива Росія» (2011–2013). Кандидат на виборах мера Москви (2013).
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1976 році закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету імені А. А. Жданова. Навчався на одному курсі з Володимиром Чуровим. Потім закінчив аспірантуру (дисертацію не захищав).
21 грудня 2011 на першому пленарному засіданні Державної Думи РФ VI скликання обраний заступником голови Держдуми від фракції партії «Справедлива Росія».
Санкції[ред. | ред. код]
20 березня 2014 року проголосував за проект Федерального конституційного закону «Про прийняття до складу Російської Федерації «Республіки Крим» та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів Федерації. Микола Левичев - є підсанкційною особою багатьох країн світу.[1]
12 вересня 2014 року був включений в санкційниц список Євросоюзу, як заступник голови Державної Думи, який проголосував 20 березня 2014 року за проект федерального конституційного закону «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».[2]
19 грудня 2014 року включений до списку санкцій Канади.[3]
21 червня 2018 року доданий до санкційного списку України.[4]
2 квітня 2020 року доданий до санкційного списку Швейцарії.[5]
9 грудня 2022 року доданий до санкційного списку США.[6]
27 січня 2023 року доданий до санкційного списку Японії.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЛЄВІЧЄВ Микола Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Mike Le Couteur (19 грудня 2014). Canada slaps new sanctions on Russia (англ.). Global News[en]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Treasury Sanctions Over 40 Individuals and Entities Across Nine Countries Connected to Corruption and Human Rights Abuse.
- ↑ ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF).
Посилання[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Левичев Микола Володимирович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Левичев Микола Володимирович |
- Офіційний сайт [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
- Народились 28 травня
- Народились 1953
- Уродженці Пушкіна
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Члени «Справедливої Росії»
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Нагороджені Почесною грамотою Президента Російської Федерації
- Депутати Державної думи Російської Федерації
- Політики Росії
- Чорний список ЄС
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну