Левчук Микола Антонович
| Левчук Микола Антонович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження | 25 серпня 1939 (84 роки) | |||||
| Країна |
 СРСР  Україна | |||||
| Навчання | Київський національний університет будівництва і архітектури | |||||
| Діяльність | архітектор | |||||
| Праця в містах | Київ | |||||
| Найважливіші споруди | Патріарший собор Воскресіння Христового, готель «Турист», станція метро «Площа Льва Толстого» у Києві | |||||
| Містобудівні проєкти | Житловий масив Теремки-2 у Києві | |||||
| Членство | Національна спілка архітекторів України | |||||
| Нагороди |
| |||||
Левчу́к Мико́ла Анто́нович (нар. 25 серпня 1939, смт Володимирець) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, дійсний член Академії архітектури України, член комітету по Державних преміях України в галузі архітектури, народний архітектор України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25 серпня 1939 року в смт Володимирець Рівненської області. У 1961—1967 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. У 1967—1971 роках працював архітектором в проєктному інституті Молдіпробуд у Кишиневі. З 1971 року працював за фахом у проєктному інституті «Київпроект», з 1978 року очолював творчі колективи архітектурно-планувальних майстерень № 1 та № 4. З 1990 року — керівник персональної творчої архітектурної майстерні «М. Левчук».
Творчість[ред. | ред. код]
Автор понад 100 проєктів громадських споруд, житлових будинків та комплексів. Основні роботи:
- Розширення міжнародного сектору аеропорту «Бориспіль» (1975).
- Житловий масив Теремки-2 у Києві.
- Магазин-оранжерея «Квіти України» по вулиці Січових Стрільців у Києві (1979)
- Станція метро «Площа Льва Толстого» у Києві (1981)
- Адміністративний будинок у Лівобережному центрі Києва (1985)
- Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві (2000)
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981), медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) та «Ветеран праці» (1986). Заслужений архітектор України (1997)[1], народний архітектор України (2004)[2].
Зображення[ред. | ред. код]
-
Станція метро «Площа Льва Толстого»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 18 листопада 1997 року № 1286/97 «Про відзначення працівників відкритого акціонерного товариства „Київпроект“». [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2009 року № 593/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників будівельної галузі». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Левчук Микола Антонович на сайті who-is-who.com.ua
- Левчук Микола Антонович на сайті who-is-who.com.ua [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура та будівництво України: Всеукраїнський збірник.[недоступне посилання з квітня 2019] — К. : ВД «Глобус», 2009. — С. 28.
- Дмитрушко В. М. Левчук Микола Антонович [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — С. 704. — ISBN 978-966-02-7998-8.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 серпня
- Народились 1939
- Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Заслужені архітектори України
- Народні архітектори України
- Члени Національної спілки архітекторів України
- Українські архітектори
- Архітектори Києва
- Уродженці Володимирця
- Автори проєктів станцій Київського метрополітену