Левін Євген Нісонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левін Євген Нісонович
Народження 1 квітня 1922(1922-04-01)
Харків, Українська СРР
Смерть 1 травня 1993(1993-05-01) (71 рік)
  Харків, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр історичний живопис, батальний жанр, портрет і натюрморт
Навчання Харківське державне художнє училище (1941) і Харківський художній інститут (1949)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Шавикін Дмитро Миколайович
Член Спілка радянських художників України

Євген Нісонович Левін (1 квітня 1922, Харків — 1 травня 1993, Харків) — український живописець; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1950 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1922 року в місті Харкові (нині Україна). Протягом 1937—1941 років навчався у Харківському художньому училищі; у 1941 році та у 1944—1949 роках — у Харківському художньому інституті[1]. Був учнем Дмитра Шавикіна.

У 1949—1950 роках викладав у Ворошиловградському художньому училищі. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Культури, № 12[2]. Помер у Харкові 1 травня 1993 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису. У реалістичному стилі ство­рював портрети, історчні і батальні картини, натюрморти. Серед робіт:

  • «Квіти» (1950-ті; 1956);
  • «Голос Миру» (1951, у спів­авторстві з Леонідом Шматьком);
  • «Перемога під Корсунем» (1954);
  • «Сорочинська трагедія. 1905 рік» (1955);
  • «Знатний сталевар В. Щендригін» (1959);
  • «Партизанське з’єднання Сидора Ковпака» (1959—1960);
  • триптих «Ми наш, ми новий світ збудуємо…» (1963);
  • «Доярка» (1965);
  • «Тарас Шев­ченко у гостях у селян» (1966);
  • «Герої праці» (1967);
  • «Будови кличуть» (1968);
  • «Володимир Ленін» (1968—1969);
  • «Літо. Доярки» (1969);
  • «До шефів» (1974);
  • «У краю рід­ному» (1975);
  • «Господиня ферми» (1975).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних — з 1950 року, зарубіжних — з 1951 року.

Вшанування[ред. | ред. код]

У 2012 році в Харкові, з нагоди 90-річчя від дня народження художника, на фасаді будинку на вулиці Культури № 12, де протягом 1959—1993 років жив митець, встановлено гранітну меморіальну дошку[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]