Лев Вільгорський
| Лев Вільгорський | |
 | |
| герб Кирдій | |
| Смерть: | до 1575 |
|---|---|
| Підданство: | Велике князівство Литовське, Корона Польська |
| Релігія: | православ'я |
| Рід: | Вільгорські |
| Батько: | Андрій Вільгорський |
| Шлюб: | Мар'я Бабинська |
| Діти: | Роман, Федір, Олександр, Ганна |
Ле́в Андрі́йович Вільго́рський (зг. 1545 — пом. між 1570 і 1575) — руський (український) шляхтич з відгалуженої гілки роду Кирдійовичів — Вільгорських, гербу Кирдій. Зем'янин у Луцькому повіті, Волинского воєводства, Великого князівства Литовського, Корони Польської. Родове гніздо — Вільгір (Вельгор).
Відомості[ред. | ред. код]
Лев Вільгорський (Вельгорський) син волинського зем'янина Андрія Юхновича Вільгорського, батько якого — Юхно Зенкович є протопластом гілки Кирдійовичів — Вільгорських.[1] Володів частиною родового гнізда Вільгір, селом Колесники та іншими маєтками. Згадується поряд з братами під час ревізії Луцького замку 1545 року. У 1567 році виставляв до служби у війську ВКЛ 4 коня в збруї по-козацькому. Серед волинських шляхтичів, які у 1569 році підписали Люблінську унію, що дала значні привілеї для Волинського, Брацлавського та Київського воєводств.[2] У шлюбі з Мар'єю Бабинською (ймовірно донька Семена Бабинського). На 1575 рік вона вже була вдовою — «пані Львова Мар’я Бабинська». Відомо, що Лев Вільгорський мав трьох синів та доньку:
- Роман Вільгорський, у шлюбі з Геленою Хребтовичівною-Богуринською.
- Федір Вільгорський, у шлюбі з Настасею Боговитинівною-Шумбарською.
- Олександр Вільгорський, у шлюбах з Раїсою Козинською та Анною Рокошовною.
- Ганна Вільгорська, у шлюбі з Богданом Вигурою.[3]
БратМихайло Андрійович Вільгорський — луцький підстароста.
Видатні прямі нащадки[ред. | ред. код]
Михайло Юрійович Вільгорський — граф, меценат, музичний діяч і композитор-любитель. Брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка.
Матвій Юрійович Вільгорський — обер-гофмейстер імператорського двору, майстерний віолончеліст, учень Бернгарда Ромберга, знавець музики.
Джерела[ред. | ред. код]
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 148.
Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» Київ: 2012. – 712 с. Ст. 497.
Архів ЮЗР. Ч. 2. Т. 1. Постановления дворянских провинциальных сеймов в ЮЗР. – LXIV. 530. Ст. 9 (староукраїнська). Санкт-Петербург. 1861. с. 7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 148.
- ↑ Архів ЮЗР. Ч. 2. Т. 1. Постановления дворянских провинциальных сеймов в ЮЗР. – LXIV. 530. Ст. 9 (староукраїнська) . Санкт-Петербург. 1861. с. 7.
- ↑ Ворончук І.О. (2012). «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» (українська) . Київ. с. 497.