Лелеко Наталя Віталіївна
Лелеко Наталя Віталіївна | |
---|---|
Народилася |
13 лютого 1962 (62 роки) Херсон, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | співачка, педагог |
Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
Заклад | Херсонська обласна філармонія, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша і Херсонський державний університет |
Нагороди | |
Ната́лія Віта́ліївна Леле́ко (нар. 13 лютого 1962, Херсон) — українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка України (2011).[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення 1977 року 8 класів школи № 48 м. Херсона вступила до Херсонського музичного училища на відділення хорового диригування (клас вокалу Галини Грищенко), яке закінчила у 1981 році.
1987 року закінчила Одеську консерваторію (клас Наталії Войцеховської) і відтоді працює у Херсонській філармонії.
Не полишаючи роботи в філармонії, 1994—1997 років працювала також у Херсонському музично-драматичному театрі мені Миколи Куліша; 1998—2012 — викладала в школі мистецтв «Ювента».
Від 2003 — доцент кафедри вокалу та хорових дисциплін Херсонського університету.[2]
Виступає з камерним оркестром «Гілея», ансамблем народних інструментів «Коло».
Гастролювала у Франції, Німеччині, Великій Британії.
Після окупації Криму неодноразово брала участь у конкурсі-фестивалі “Бархатний сезон”, організованому за підтримки окупантів у місті Саки та фонду "Рускій мір". У 2019 році навіть отримала за це подяку.
Також у 2023 році декілька разів виступала на публічних заходах окупаційної влади.
Репертуар[ред. | ред. код]
Її репертуар складають старовинні арії Д. Каччіні, Г. Генделя, Й. Баха, класичні твори В. Моцарта, П. Чайковського, С. Рахманінова, сучасні твори Д. Шостаковича, І. Стравинського, М. Скорика, українські народні пісні. Також у репертуарі співачки такі програми як:
- «Класична та сучасна оперета»
- «Чарівна пісня України»
- «Поезія І. Франка в музиці»
- «Т. Шевченко та Леся Українка в музиці»
- «Юнацька любов С. Рахманінова»
- «Пісні народів світу»
Визнання[ред. | ред. код]
- 1997 — лауреатка Міжнародного конкурсу артистів оперети ім. М. Водяного (Одеса)
- 1998 — заслужена артистка України[3]
- 2011 — народна артистка України[1]
Праці[ред. | ред. код]
- Работа над художественным образом в русском старинном романсе // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології: Зб. наукових праць. Херсон, 2012. Вип. 2(7)
- Певческое дыхание как один из основных компонентов вокальной педагогики // Педгогический альманах: Зб. наукових праць. Херсон, 2013. Вип. 18
- Становление личности Н. А. Обуховой как музыканта и выдающейся певицы // Зб. наукових праць Херсонського університету. 2011. Вип. 2(5)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Нагороджена Указом Президента України № 708/2011. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Херсонський державний університет. Кафедра вокалу та хорових дисциплін. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- ↑ Нагороджена Указом Президента України № 1285/98. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 30 вересня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лелеко Наталя Віталіївна / В. С. Рубанова esu.com.ua
- Лелеко Наталя Віталіївна // Music-review Ukraine [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Наталья Лелеко // artkavun [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Добрыкин Э. Не только в Херсоне ходят на Лелеко // Херсон-элита. 1997, № 3
- Скора О. Пані Наталя — артистка і мама // Наддніпрянська правда. 1998, 21 листопада
- Кулик В. Співоча перлина Таврії // Новий день. 2003, 20 лютого
|