Леобен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леобен
Leoben
Герб
Герб Леобена
Центральний майдан Леобена
Центральний майдан Леобена
Центральний майдан Леобена
Розташування міста Леобен
Основні дані
47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д. / 47.383; 15.100Координати: 47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 15.100° сх. д. / 47.383; 15.100
Країна Австрія
Регіон Штирія
Столиця для Леобен (округ Австрії)
Засновано 904
Площа 107,74 км²
Населення 25 804 (2005)
Висота НРМ 541 м
Водойма Мура
Міста-побратими Сюйчжоу (29 серпня 1994)[1][2][3]
Телефонний код (+43) 03842
Часовий пояс UTC+2 і UTC+1
Номери автомобілів LE
GeoNames 7872425
OSM r49984  ·R
Поштові індекси 8700 і 8792
Міська влада
Адреса

Erzherzog-Johann-Straße 2

8700 Leoben
Мер міста Kurt Wallnerd
Вебсайт http://www.leoben.at/
Мапа
Мапа


CMNS: Леобен у Вікісховищі

Лео́бен (нім. Leoben) — місто на південному-сході Австрії в землі Штирія. Лежить на річці Мур. 1939 до складу Леобена включено місто Донавіц.

Кількість мешканців: 1981 — 32 тисячі.

Пиво марки Ґесер

Транспортний вузол. Важливий центр важкої промисловості Верхнєштірійського промислового району. Промислового значення Леобен набув у 14—15 століттях у зв'язку з добуванням залізної руди.

У Леобені є великий металургійний комбінат (міський район Донавіц). Розвинуті також машинобудівна, деревообробна, швейна та харчова промисловість.

У Леобені розміщений відомий пивоварний комбінат Ґесер (Gösser, міський район Ґес — Göss), що існує з 1860 року і вважається однією з найкращих марок австрійського пива.

У місті є архітектурні пам'ятки 18 століття.

Металургійний завод у Леобені

Відомі випускники Гірничої академії у Леобені[ред. | ред. код]

«Леобенська гірнича академія» у минулому нині називається «Гірничо-металургійна академія».

  • У 1898 р. — український письменник Орест Авдикович;
  • У 1900 р. — польський гірничий інженер Зигмунт Щотковський;
  • у 1890 році-польський професор і ректор Львівської Політехніки Юліан Фабіанський.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 14.
  • Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-ое издание. — М., 1989. — С. 279.