Леонард Потій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Потій
біл. Леанард Пацей
Народився невідомо
Помер 14 липня 1774(1774-07-14)
Поховання Костел Святого Духа
Підданство Велике Князівство Литовське
Національність русин
Титул шляхтич
Посада обозний, стражник, староста
Попередник Казимир Масальський, Людовик Поцей
Наступник Фредерик Юзеф Мошинський, Антоний Онуфрий Гелгуд
Конфесія православ'я
Рід Потії
Батько Потій Казимир Олександр
Мати Тереза Войно-Ясенецька
У шлюбі з Марія Олександра Радзивілл
Діти Олександр Михайло Потій
Нагороди
Орден Білого Орла (Річ Посполита)
Орден Білого Орла (Річ Посполита)
Герб
Герб

герб «Вага»

Леонард Потій (близько 1730 р. — 14 липня 1774 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського. Обозний (1752—1771 рр.) і стражник великий литовський (з 1771 р.).

Був старостою Рогачовським (від 1771 р.) і Олькеницьким. Кавалер Ордена Білого Орла (1759 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник шляхетського роду Потіїв гербу «Вага», син Олександра воєводи Троцького і Терези з Войно-Ясенецьких, вдови каштеляна Мстиславського Костянтина Бенедикта Бжастовського. Мав старшого брата Людовика (близько 1726—1771 рр.) стражника великого литовського.

Обирався послом від Вітебського воєводства на сейми 1750 і 1752 років. У 1752 р. отримав урядову посаду обозного великого литовського. Знову обирався послом на сейми 1762 і 1764 років. На останньому з них брав участь у виборах короля і великого князя Станіслава Августа Понятовського. У 1771 р. отримав урядування стражника великого литовського.

По першому розділі Речі Посполитої (1772) заради збереження власних маєтків в Полоцькому воєводстві в 1773 р. присягнув Катерині II[1].

У 1773 р. одружився з Марією Олександрою, донькою старости Речицького Альбрехта Радзивілла. У шлюбі народився син Олександр Михаїл, останній обозний великий литовський.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грыцкевіч А. Пацеі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — С. 421. (біл.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]