Леонтьєва Світлана Іванівна
| Світлана Леонтьєва | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Світлана Іванівна Леонтьєва |
| Народилася |
2 грудня 1966 (57 років) Бориспіль, Київська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | телеведуча |
| Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| У шлюбі з | Сергій |
| Діти | Гліб |
Світлана Іванівна Леонтьєва[1] (2 грудня 1966[2], Бориспіль, Київська область) — українська телеведуча. Відома як багаторічна ведуча новин на телеканалі «Інтер». Пізніше вела новини та деякі інші проєкти на Першому національному, а з 2020 року — ведуча новин на телеканалі Дом. Заслужена журналістка України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько був педагогом-фізиком, директором школи, де навчалася Світлана. Мати тривалий час працювала на швейній фабриці, очолювала профспілку.
Закінчила школу із золотою медаллю. Проявляла потяг до математики та фізики. Закінчила фізичний факультет Київського державного університету.
Працювала на заводі напівпровідників «Квазар», де був хороший радіовузол. Одного разу їй запропонували написати та прочитати замітку по заводському радіо. З праці диктора розпочалася журналістська робота.
На телебаченні працює з 1993 року. Була ведучою інформаційних програм. З 1995 — у прямому ефірі. І одночасно як журналістка, робила репортажі з понад 20-ти країн світу, серед них і «гарячі точки» — Боснія, Ліван, Македонія, Ізраїль.
Із жовтня 1997 року працювала на телеканалі «Інтер», де вела новини російською мовою. Потім керівництво вирішило змінити стиль і формат передач та омолодити колектив (зокрема запрошено людей з К1), а на багаторічних працівників «Інтера» чинили тиск. Через цю ситуацію навесні 2007 року «з каналу в один день пішли двісті людей»[3], як твердить ведуча. Леонтьєва перейшла на Київську обласну телекомпанію, де вела програму «Час країни» українською мовою.
У 2008 році перейшла на Перший національний телеканал [4], де працювала певний час ведучою новин. Вела програми «Новини», «Іспит для влади» та «Театральні сезони».
У березні 2020 року почала працювати на телеканалі Дом[5][6][7] ведучою новин.
Навчається в Київському національному університеті театру, кіно й телебачення ім. Івана Карпенка-Карого, де вивчає екранні мистецтва.
Зараз одружена вдруге. Теперішній чоловік Сергій — військовий журналіст. Син Гліб навчався в гімназії з поглибленим вивченням французької мови, отримав освіту правника в Київському національному університеті.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2005 — На білому катері (Росія, Україна) — дикторка
- 2006 — Мости сердечні (Україна)
- 2007 — Знак долі (Україна) — дикторка[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Леонтьєва Світлана Іванівна на kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 17 травня 2011.
- ↑ Світлана Леонтьева. Архів оригіналу за 27 лютого 2011. Процитовано 17 травня 2011.
- ↑ Світлана Леонтьєва: «З «Інтера» я пішла в нікуди…» (Високий Замок, 03.11.2007)[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Світлана Леонтьєва стала ведучою новин на Першому каналі. Замість Юлії Бориско? (Телекритика, 01.09.2008)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Одна зі студій нового каналу для окупованих територій буде на базі «112 Україна» – ексжурналістка UATV. Детектор медіа. 20 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ https://petrimazepa.com/uk/dim_yakiy_pobuduvav_ze_yakim_bude_kanal_dlya_ordlo
- ↑ Итоговый выпуск новостей за 20 ноября 2020 года. YouTube. Телеканал ДОМ. 20 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Фільмографія. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 17 травня 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Обличчя каналу /Світлана Леонтьєва на Сайті Першого національного ТК/ [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Дані на офіційній сторінці Першого національного [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Дані на Кино-Театр.РУ[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Світлана Леонтьєва: «Чудово прокинутися від ніжного дотику коханого» (Високий Замок № 4 (3653), 12.01.2008)
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
