Леопольдіна Баденська
| Леопольдіна Баденська | |
|---|---|
| нім. Leopoldine von Baden | |
.jpg) Фото Леопольдіни Баденської, 1860 | |
| 5-а княгиня Гогенлое-Лангенбурзька | |
| Початок правління: | 24 вересня 1862 |
| Кінець правління: | 23 грудня 1903 |
|
| |
| Попередник: | Феодора Лейнінґенська |
| Наступник: | Александра Саксен-Кобург-Готська |
|
| |
| Дата народження: | 22 лютого 1837 |
| Місце народження: | Карлсруе, Велике герцогство Баден |
| Дата смерті: | 23 грудня 1903 (66 років) |
| Місце смерті: | Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія |
| Поховання | Лангенбург |
| Чоловік: | Герман Гогенлое-Лангенбурзький |
| Діти: | Ернст, Еліза, Феодора |
| Династія: | Церінгени, Гогенлое-Лангенбурги |
| Батько: | Вільгельм Баденський |
| Мати: | Єлизавета Александріна Вюртемберзька |
Леопольдіна Баденська (нім. Leopoldine von Baden), повне ім'я Леопольдіна Вільгельміна Амалія Пауліна Баденська (нім. Leopoldine Wilhelmine Amalie Pauline Maximiliane Prinzessin von Baden), 22 лютого 1837 — 23 грудня 1903) — баденська принцеса з роду Церінґенів, донька принца Вільгельма Баденського та вюртемберзької принцеси Єлизавети Александріни, дружина князя Германа Гогенлое-Лангенбурзького.
Біографія[ред. | ред. код]
Леопольдіна народилась 22 лютого 1837 року у Карлсруе, столиці Великого герцогства Баденського. Вона була молодшою з чотирьох доньок принца Баденського Вільгельма та його дружини Єлизавети Александріни Вюртемберзької. Дівчинка мала старших сестер Софію та Єлизавету. Найстарша, Генрієтта, померла ще до її народження.
Країною в цей час правив її рідний дядько Леопольд.
У 25 років Леопольдіна одружилася із 30-річним князем Гогенлое-Лангенбурзьким Германом. Весілля відбулося 24 вересня 1862 року у Карлсруе. У подружжя народилося троє дітей:
- Ернст (1863—1950) — наступний князь Гогенлое-Лангенбургу в 1913—1919 роках, титулярний правитель — у 1919—1950, був одружений з Александрою Саксен-Кобург-Готською, мав п'ятеро дітей;
- Еліза (1864—1929) — дружина князя Генріха XXVII Рьойсс молодшої лінії, мала п'ятеро дітей;
- Феодора (1866—1932) — дружина 5-го князя Лейнінґенського Еміха, мала п'ятеро дітей.
1871 року Леопольдіна була нагороджена новоствореним вюртемберзьким орденом Ольги.
1894 року вийшла заміж молодша донька Феодора. Тоді ж Германа було призначено на посаду губернатора Ельзас-Лотарингії, на якій він змінив Хлодвіга Гогенлое, що став рейхсканцлером Німецької імперії. Резиденцією пари був Страсбур, де Леопольдіна виконувала, переважно, представницькі функції. Вона також була засновницею «Клуба Леопольдіни» («Leopoldinen-Verein»).
Померла княгиня у Страсбурі 23 грудня 1903 після тривалої хвороби. Поховали її на родинному цвинтарі Лангенбургу.[1] Герман наступного року замовив створення мавзолею на її честь. Будівлю спроектував берлінський архітектор Август Боде у 1904—1909 роках на території колишнього палацового саду на дорозі до Міхельбаху. Виконувала роль каплиці.[2]
Герман обіймав посаду ще чотири роки, після чого повернувся до Лангенбургу. Він пішов з життя 1913 року, передавши правління єдиному синові.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Фрідріх Баден-Дурлахський | Амалія Нассау-Діц | Людвіг Генріх Ґейєр | Максиміліана фон Шпонек | Фрідріх Ойген | Фредеріка Бранденбург-Шведтська | Карл Крістіан Нассау-Вайлбург | Кароліна Оранж-Нассауська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Фрідріх Баденський | Луїза Кароліна Ґейєр | Людвіг Вюртемберзький.jpg) | Генрієтта Нассау-Вайльбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм Баденський | Єлизавета Александріна Вюртемберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Леопольдіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Родинний цвинтар Лангенбургів [1] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Мавзолей родини Гогенлое-Лангенбургів [2] [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
Література[ред. | ред. код]
- Annette Borchardt-Wenzel: Die Frauen am badischen Hof. Gefährtinnen der Großherzöge zwischen Liebe, Pflicht und Intrigen, Piper Verlag GmbH München, 2003, ISBN 3-492-23696-0
- Paul Zinsmaier: Leopoldine Fürstin zu Hohenlohe-Langenburg, in: Badische Biographien, vol. 6, edited by A. Krieger and R. Obser, Heidelberg, 1935, p. 785 ff [3] [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Церінгени [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольдіни Баденської [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Германа Гогенлое-Лангенбурзького [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
|
