Лео Скурнік
| Лео Скурнік | |
|---|---|
| фін. Leo Skurnik | |
 | |
| Народився |
28 березня 1907 Гельсінкі, Велике князівство Фінляндське |
| Помер |
4 грудня 1976 (69 років) Оулу, Фінляндія |
| Поховання | Kirkkosaarid |
| Країна |
 Фінляндія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Гельсінський університет (1937) |
| Знання мов | фінська |
| Роки активності | з 1939 |
| Військове звання | Майор |
| Родичі | Moses Skurnikd |
Ле́о Ску́рнік (фін. Leo Skurnik; 28 березня 1907, Гельсингфорс, Велике князівство Фінляндське — 4 грудня 1976, Оулу, Фінляндія) — фінський лікар, учасник Радянсько--фінської війни (1939—1940) і Радянсько--фінської війни (1941—1944), який був нагороджений за свій військовий подвиг Залізним Хрестом Третього Рейху, але відмовився від нацистської нагороди як представник спільноти фінських євреїв.
Біографія[ред. | ред. код]
Батьки: бізнесмен Бенціон Скурнік, Сара Скурнік. До 1939 року був одружений з Лемпою Ірен Лаукка, а з 1949 року — з Хелмою Анніккі Кайсто. Вступив на медичний факультет Гельсінського університету у 1926 році і отримав лікарський диплом у 1937. Протягом 1939—1947 років працював лікарем у муніципалітеті міста Ій. У 1947—1950 роках працював лікарем на заводі Rauma-Raahe Oy, а також районним лікарем у місті Хаукипудас і в районі Мартинниемі. З 1953 по 1961 рік працював лікарем у містах Паавола і у Ревонлахті. Починаючи з 1961 року був лікарем у місті Оулу.[1][2]
Нагородження Залізним хрестом[ред. | ред. код]
Під час Радянсько-фінської війни (1939—1940), а також під час Радянсько-фінської війни (1941—1944), Скурнік служив військовим лікарем у 53-му полку, що воював у Кестеньзі, в Карелії. Поруч розташовувалася німецька частина СС. У серпні-вересні 1941 року обидва полки, фінський і німецький, потрапили у оточення, Скурнік організував вивезення поранених болотом на відстань 9 кілометрів, до ріки Капустяна. Він також виносив поранених німців з нічийної смуги. Так було врятовано 600 людей. Наприкінці війни, коли він перебував на посаді начальника медичної служби 53-го полку, керував успішною евакуацією німецького шпиталю.
За бойові заслуги німці нагородили Скурніка Залізним хрестом 2-го ступеня.[3] Скурнік відмовився від нагороди. Він зробив це через генерала Ялмара Сійласвуолі, з котрим перебував у дружніх стосунках. Коли обурені німці вимагали видати їм Скурніка, генерал відмовив: «Що, я повинен віддати вам мого найкращого лікаря?».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Juhani Kirpilä, Sisko Motti, Anna-Marja Oksa (toim.): Suomen lääkärit 1962, s. 612. Helsinki: Suomen Lääkäriliitto, 1963.
- ↑ Puuttuvat Marskin ritarit. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 9 квітня 2019.
- ↑ Skurnik, Samuli. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-952-299-015-0.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |