Лео останній (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео останній
англ. Leo the Last
Жанр драма, кінокомедія
Режисер Джон Бурмен
Продюсер Роберт Чартов[en],
Ірвін Вінклер[en]
Сценарист Джон Бурмен, Bill Stair,
Джордж Таборі
На основі драми Таборі Дирдя
У головних
ролях
Марчелло Мастроянні,
Біллі Вайтлов[en]
Оператор Пітер Сушицький
Композитор Фред Миров[en]
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 104 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Рік 1970
Кошторис £ 400 000
IMDb ID 0065974
Рейтинг IMDb: 5.9/10 stars

Лео останній (англ. Leo the Last) — британський художній фільм 1970 року режисера Джона Бурмена, що є адаптацією драми «Принц» угорського письменника Таборі Дирдя.

Сюжет[ред. | ред. код]

Лео (Марчелло Мастроянні) є багатим спадкоємцем великого маєтку в бідному кварталі Лондона, де він проживає зі своєю нареченою Маргарет (Біллі Вайтлов[en]) та камергером Ласло (Владек Шейбаль). Він у бінокль спостерігає за жителями навколишніх будинків, де панують жахлива бідність і насильство, і Лео хоче їм допомогти.

Ролі виконують[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Навколо фільму[ред. | ред. код]

  • Фільм дозволили знімати на одній з головних магістралей у лондонському районі Ноттінґ-Гілл, адміністративного округу Кенсінгтон і Челсі, де житлові будівлі були заплановані на знесення. В обмін на цей дозвіл виробники фільму створили майданчик для дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Лео останній» [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.] festival-cannes.com (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]