Лиманський віник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лиманський віник

Лимáнський вíник — це різновид місцевого вінику, що виготовляють у селі Лиман, Харківської області. Віник є нематеріальною культурною спадщиною Харківської області[1] та використовується у побуті, як прибиральне знаряддя. Зазвичай, виготовляється з сорго та для виготовлення використовують верстати.

Історія

[ред. | ред. код]

Про лиманські віники ходить дуже багато легенд: найпоширеніша з них про те, що після однієї з російсько-турецьких війн ХІХ століття, житель Лиману Кіндрат Тищенко[2] [3] привіз з собою із полону зерно сорту сорго (як називають місцеві, турецьке просо) та бачив, як в'яжуть віники. Після цього, місцеві почали обробляти землю цим зерном, пізніше скошувати та в'язати з них віники, потім продавати їх, як товар. Пізніше, Лиман став «столицею віників» і наразі віники є нематеріальною культурною спадщиною Харківської області[4].

Виготовлення

[ред. | ред. код]

Зерна сорго сіють у травні. Молоді паростки виростають, залишаючи в ямці десяток рослин: якщо посів густий, волоток буде тонким, і кількість зерна буде невелика. У вересні рослини стрижуть, скорочують стебла та видаляють надлишкове листя, використовуючи відповідні інструменти.[2] Стебла сушать та зчищають зерна для наступного посіву. Після обробки, стебла прикріпляють один до одного та скріпляють мотузками або пластиковими нитками. В'язання відбувається за допомоги «верстата»[2]. Зазвичай, віники продають, але також місцеві виготовляють й для власних потреб.

Використання

[ред. | ред. код]

Лиманський віник став своєрідним брендом Лиману та Зміївщини[5]. У прославленні цього засобу допоміг місцевий фольклорний гурт «Калинонька», який співає пісні про віники[6]. Його використовують у різних культурних заходах, що відбуваються в Харківській області[7]. Для показових майстер-класів, спеціально виготовили «святковий верстат»[2]. Про нього писали доповіді в МАН[8] та привозили на заходи поза межами Харківської області. Саме через поширення, лиманські віники стали відомими в Харківській області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва. www.cultura.kh.ua. Процитовано 7 березня 2024.
  2. а б в г РЕМЕСЛО В’ЯЗАННЯ ВІНИКІВ у с. Лиман Зміївського району Харківської області. Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва (uk-ua) . Процитовано 30 січня 2024.
  3. Yuzefyk, Kateryna (4 червня 2021). Співи Слобожанщини • Ukraїner. Ukraїner. Процитовано 30 січня 2024.
  4. Перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва. www.cultura.kh.ua (uk-ua) . Процитовано 30 січня 2024.
  5. Віники з Лиману та вільшанське сало як культурна спадщина на порталі Gromada Group. gromada.group (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
  6. Вікі любить традиції/Обласний та регіональний перелік — Вікімедіа Україна. ua.wikimedia.org (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
  7. Харків’ян запрошують відвідати фольклорну вітальню «Традиції одного села. Селище Лиман Зміївського району». Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
  8. Випускниця зі Слобожанської громади — переможниця фінального етапу МАН на порталі Gromada Group. gromada.group (укр.). Процитовано 30 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]