Липницька Юлія В'ячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Липницька.
Юлія Липницька
рос. Юлия Вячеславовна Липницкая
Загальна інформація
Громадянство  Росія
Місце проживання Москва, Росія
Народження 5 червня 1998(1998-06-05) (25 років)
Єкатеринбург, Росія
Зріст 158
Спорт
Країна Росія Росія
Вид спорту фігурне катання
Дисципліна жіноче одиночне фігурне катання
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Заслужений майстер спорту Росії
Участь і здобутки
CMNS: Липницька Юлія В'ячеславівна у Вікісховищі

Юлія В'ячеславівна Липницька (рос. Юлия Вячеславовна Липницкая; нар. 5 червня 1998; Єкатеринбург, Росія) — російська фігуристка, яка виступає в жіночому одиночному катанні і в командних змаганнях з фігурного катання. Олімпійська чемпіонка 2014 в командних змаганнях[1], чемпіонка Європи 2014. Чемпіонка світу серед юніорів 2012 року і віце-чемпіонка 2013. Срібний призер фіналу Гран-прі сезону 2013/2014. Срібний призер чемпіонату Росії 2012, 2014 років, чемпіонка Росії серед юніорів 2012 року, переможниця фіналу Гран-прі серед юніорів сезону 2011/2012. Заслужений майстер спорту Росії. Станом на січень 2014 року займає 3-є місце в рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів (ІСУ)[2]. Юлія — одна з наймолодших олімпійських чемпіонів в історії зимових Олімпійських ігор.

Кар'єра[ред. | ред. код]

На ковзанку в СДЮСШОР «Локомотив» Єкатеринбурга в 4 роки Юлію Липницьку привела мама Даніела Леонідівна[3][4]. Юлія тренувалася у Олени Левковець та Марини Войцеховської. У березні 2009, з причини відсутності можливостей для подальшого зростання в Єкатеринбурзі[4], переїхала до Москви та приєдналася до групи Етері Тутберідзе в СДЮСШОР № 37, працювати допомагав також Ігор Пашкевич[5]. Вона має від природи надзвичайну гнучкість і в ранньому дитинстві займалася розтяжкою[6], що дозволяє їй виконувати одні з найскладніших обертань у світі, з унікальними позиціями із захопленням ноги. Вже до осені 2009 Юлія освоїла всі потрійні стрибки, деяку складність представляв ріттбергер[3]. У сезоні 2009—2010 Липницька стала п'ятою на першості Росії серед юніорів, а в наступному сезоні була четвертою на «дорослому» чемпіонаті Росії. У сезоні 2011—2012 Юлія досягла віку, з якого ІСУ допускає спортсменів до участі в міжнародних змаганнях серед юніорів. Вона дебютувала на етапі юніорського Гран-прі у Польщі, який виграла. Потім був етап в Італії, де також була завойована золота медаль. У фіналі Гран-прі, що проходив у канадському Квебеку, Юлія була першою і в короткій і в довільній програмах, обійшовши найближчу переслідувачку Поліну Шелепень більш ніж на 17 балів. Наступним серйозним стартом став чемпіонат Росії 2012, де Липницька була третьою в короткій програмі, але, вигравши довільну, змогла завоювати «срібло» турніру. На початку лютого 2012 р. Юлія виграла юніорську Першість Росії, випередивши зайнявшу друге місце Поліну Шелепень більш ніж на 9 балів. У березні 2012 року, на Чемпіонаті світу серед юніорів 2012, Юлія посіла перше місце, випередивши на 15,2 балів Грейсі Голд (переможницю національного чемпіонату США серед юніорів), яка зайняла друге місце. У всіх міжнародних змаганнях сезону 2011—2012, в яких Юлія брала участь, вона займала лише перші місця.

Передолімпійський 2012—2013 сезон Юлія Липницька почала з перемоги на турнірі у Фінляндії — Еспоо, 5 — 7 жовтня 2012. У листопаді, дебютуючи на етапах дорослої серії Гран-прі в Китаї і у Франції, виграла обидва рази коротку програму, а в підсумку посіла призові місця. При цьому в Парижі, у довільній програмі за останнє обертання в заклон вона отримала не лише максимальний 4-й рівень, а й абсолютно всі надбавки +3 за максимальну якість виконання[7]. У підсумку фігуристка кваліфікувалася у Фінал Гран-прі, однак 30 листопада президент ФФККР Олександр Горшков заявив, що на превеликий жаль, Липницька не виступить в Фіналі Гран-прі, з причини травми — розсічення підборіддя та легкого струсу[8]. Через травму не брала участі в чемпіонаті Росії 2013 року в Сочі. У другій половині сезону 2012—2013 на юніорському чемпіонаті Росії Юлія стала п'ятою. На чемпіонаті світу серед юніорів в Мілані виграла срібну медаль. Президент ФФКР Олександр Горшков зазначив: «… Безумовно, російський п'єдестал — це великий успіх! Дуже задоволений другим місцем Юлі Липницької. Чемпіонат світу показав, що вона справляється і вже практично подолала всі проблеми, які у неї були в нинішньому сезоні… Наші дівчатка здобули свої медалі в реальній боротьбі»[9].

Олімпійський сезон 2013—2014 Юлія почала з перемоги на турнірі у Фінляндії, випередивши японку Акіко Судзукі, а в жовтні перемогла на канадському етапі Гран-прі з фігурного катання серед одиночок в Сент-Джонсі[10]. У грудні Юлія посіла 2-е місце у Фіналі Гран-прі, поступившись лише Мао Асада. Стала другою і на російському чемпіонаті, допустивши невелику помарку в короткій та недокрут в довільній програмі[11]. На своєму першому чемпіонаті Європи в 2014 перемогла, вперше серед російських одиночок за вісім років, на 7,36 бали обійшовши співвітчизницю Аделіну Сотникову та п'ятикратну чемпіонку Європи Кароліну Костнер. У довільній програмі виконала складні каскади потрійний лутц — потрійний тулуп та подвійний аксель — потрійний тулуп, за фінальні три елементи максимальних рівнів судді виставили 17 вищих надбавок +3, а один з суддів навіть поставив максимальну оцінку 10,00 за компоненти програми[12]. На цьому чемпіонаті Європи Юлія була наймолодшою ​​учасницею (15 років).

На Олімпіаді-2014 стала олімпійською чемпіонкою в командних змаганнях. Виграла обидві програми, внісши найбільший внесок у перемогу російської команди (20 очок за два перших місця). У короткій програмі турніру абсолютно чисто виконала всі 7 елементів, у тому числі каскад потрійний лутц — потрійний тулуп, отримала всі вищі надбавки +3 за заклон найвищого 4 рівня[13]. У довільній програмі зробила складні каскади потрійний лутц — потрійний тулуп, подвійний аксель — потрійний тулуп — подвійний тулуп, все обертання 4 рівня, зайнявши перше місце з великою перевагою в 12 балів.[14] Завдяки цій командній перемозі Юлія Липницька у віці 15 років 249 днів стала однією з наймолодших олімпійських чемпіонок в фігурному катанні в історії зимових Олімпійських ігор після Тари Ліпінскі, що виграла в 1998 Олімпіаду в Нагано (Японія) в жіночому одиночному катанні у віці 15 років 255 днів, і Максі Гербер, що виграла в 1936 Олімпіаду в Гарміш-Партенкірхені (Німеччина) в парному катанні у віці 15 років 4 місяців і 5 днів відповідно.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2022 році чоловіка Липницької, Владислава Тарасенка мобілізували до армії рф на війну проти України[15]. У 2023 році стало відомо, що Тарасенко перебуває на передовій в тимчасово окупованій Запорізькій області.

Програми[ред. | ред. код]

Сезон Коротка програма довільна програма
2013—2014 Не зрікаються, люблячи
Марк Мінков 		список Шиндлера
Джон Вільямс
2012—2013 Гаяне
Арам Хачатурян 		Лускунчик
Петро Ілліч Чайковський
2011—2012 Очи чорні Un Giorno Per Noi
з фільму Ромео та Джульєтта
Ніно Рота
2010—2011 Nocturne
Secret Garden 		Кармен
Жорж Бізе
2009—2010 Кунг-фу панда
Ханс Циммер та Джон Пауелл 		Дон Кіхот
Людвіг Мінкус

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Досягнення[16]
Міжнародні
Змагання 2009—2010 2010—2011 2011—2012 2012—2013 2013—2014
Зимові Олімпійські гри. Командні змагання 1
Зимові Олімпійські ігри. Індивідуальні змагання
Чемпіонати світу. Індивідуальні змагання
Чемпіонати світу. Командні змагання
Чемпіонати Європи 1
Фінал Гран-прі WD 2
GP Bompard 3
GP Cup of China 2
GP Rostelecom 1
GP Skate Canada 1
Finlandia Trophy 1 1
Міжнародні серед юніорів
Чемпіонат світу серед юніорів 1 2
Фінал Гран-прі серед юніорів 1
JGP Італія 1
JGP Польща 1
Національні
Змагання 2009-10 2010-11 2011-12 2012-13 2013-14
Чемпіонат Росії 4 2 WD 2
Першість Росії серед юніорів 5 WD 1 5
GP = Гран-прі; JGP = Гран-прі серед юніорів
TBD = Заявлена ​​на участь; WD = Знялася зі змагань

Нагороди та спортивні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Юлия Липницкая. Самая юная олимпийская чемпионка. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
  2. ↑ ISU World Standings for Single & Pair Skating and Ice Dance. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 11 лютого 2014.
  3. ↑ а б Идеальный прокат | Московский фигурист. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 11 лютого 2014.
  4. ↑ а б Юлія Липницька — майбутнє фігурного катання — Чемпіонат.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 11 лютого 2014.
  5. ↑ Girl Power! A Russian Uprising [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Пресс-конференция после женской произвольной программы на Чемпионате России 2012 года. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
  7. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2012. Процитовано 11 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Юлія Липницька знялася з фіналу Гран-прі. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
  9. ↑ Александр Горшков: главное — мы видим прогресс и рост в катании наших спортсменов, а результаты не заставят себя ждать. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 лютого 2014.
  10. ↑ Ю. Липницкая выиграла этап Гран-при по фигурному катанию. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 11 лютого 2014.
  11. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2013. Процитовано 11 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2019. Процитовано 11 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2019. Процитовано 11 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Міністерство молоді та спорту України - Vladislav Tarasenko. mms.gov.ua. Процитовано 7 березня 2024.
  16. ↑ Competition Results: Julia LIPNITSKAIA. International Skating Union. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 11 лютого 2014.
  17. ↑ Приказ Миистерства спорта Российской Федерации от 10 февраля 2014 года № 8-нг «О присвоении почетного спортивного звания „Заслуженный мастер спорта России“». Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 11 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Юлія Липницька
у сестринських Вікіпроєктах
П: Проєкт «Фігурне катання»
CMNS: Юлія Липницька у Вікісховищі?
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Липницька_Юлія_В%27ячеславівна&oldid=41949170