Липівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Липівці
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Перемишлянська міська громада
Основні дані
Засноване 1441
Населення 1087
Площа 6,36 км²
Густота населення 170,91 осіб/км²
Поштовий індекс 81230
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°41′54″ пн. ш. 24°38′17″ сх. д. / 49.69833° пн. ш. 24.63806° сх. д. / 49.69833; 24.63806Координати: 49°41′54″ пн. ш. 24°38′17″ сх. д. / 49.69833° пн. ш. 24.63806° сх. д. / 49.69833; 24.63806
Середня висота
над рівнем моря
347 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81230, Львівська обл., Львівський р-н, с. Липівці
Карта
Липівці. Карта розташування: Україна
Липівці
Липівці
Липівці. Карта розташування: Львівська область
Липівці
Липівці
Мапа
Мапа

CMNS: Липівці у Вікісховищі

Ли́півці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1087 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Тура впадає до Гнилої Липи.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село відноситься до 1441 року. Згадується село 4 червня 1464 року в книгах галицького суду[1].

1496 рік — польський король Ян Ольбрахт надав Липівці у володіння братам Федору та Василю з Вільховця.

1523 рік — король Сигізмунд І подарував село Якубу Яніцькому. Протягом наступних сто років саме представники цієї родини володіли селом.

4 грудня 1626 року — польський король Сигізмунд II передав Липівці Миколаю Яніцькому, вояку з хоругви Якуба Собеського, і його дружині Анні з роду Цєсілковських.

13 січня 1640 року польський король Владислав IV повідомив орендаря Липівців Миколая Яніцького про призначення ревізорів з метою вирішення спору між ним та Андрієм Мніхом.

1648 року під час походу Богдана Хмельницького на Львів село Липівці було пограбоване татарами, тому у 1649 році село змогло сплатити лише 2 злотих податку.

22 січня 1654 року польський король Ян III Казимир дозволив Рафалу Яніцькому, обозному кварцяного війська, передати Липівці у пожиттєве користування Адаму Синявському, белзькому воєводі.

У 1765 році в селі мешкало 346 греко-католиків та 79 дітей віком до 7 років.

1835 році в селі збудовано муровану церкву святого Симеона Стовпника. У 1902 році в церкві перебудовано купол.

1848 року на честь скасування панщини в селі споруджено камінний хрест та посаджено 3 липи.

1880 року у селі мешкало 1205 осіб, з них 965 греко-католиків та 240 римо-католиків.

1893 року сільська школа стає державною.

21 березня 1945 року відбувся бій між підрозділом УПА та бійцями винищувального батальйону НКВС. Під час бойового зіткнення було вбито 3 і поранено 2 бійців НКВС.[2]

6 січня 1947 року боївка УПА «Синього» розгромили в селі місцеву виборчу дільницю.[3]

9 травня 1949 року у с. Липівці було вбито заступника голови сільської ради Рудого Л. В. У відповідь комуністи виселили із села 7 сімей та вбили 3 повстанців.[4]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 100%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.296, № 3186 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
  2. ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. Ч. 1 / Редколегія: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відпов. редактор). Вступ: Лисенко О. Є., упорядники: Веселова О. М. (відпов. упорядник), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2015. — С. 361.
  3. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля. Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943—1959. Книга друга: 1946—1947 / Упорядники: В. Лозицький, І. Павленко, А. Кентій; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Державний комітет архівів України; Центральний державний архів громадських об'єднань України. — Київ, 2003. — Т. 5. — 576 с. — ISBN 966-022846-5.
  4. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля. Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1949-1959. Книга четверта: 1949—1959 / Упорядники: В. Лозицький, І. Павленко, А. Кентій; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Державний комітет архівів України; Центральний державний архів громадських об'єднань України. — Київ, 2003. — Т. 7. — 718 с.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]