Лисенко Федір Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Костянтинович Лисенко
Народження 19 березня 1913(1913-03-19)
Юрченкове, Білоколодязька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 1945
Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія
Поховання Шяуляй
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1935—1945
Звання  Підполковник
Формування 16-та стрілецька дивізія
Командування 249-й стрілецький полк
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Фе́дір Костянти́нович Ли́сенко (19 березня 1913(19130319) — 22 лютого 1945) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 249-го стрілецького полку 16-ї стрілецької дивізії 2-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту, підполковник. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 березня 1913(19130319) року у селі Юрченкове (нині — Чугуївський район Харківської області) в селянській родині. Українець.

По закінченні у 1932 році ветеринарного технікуму, працював зоотехніком у колгоспі «Червоний партизан» села Осоївка.

До лав РСЧА призваний Охтирським РВК Сумської області у 1935 році. У 1939 році закінчив Тамбовське кавалерійське училище. Згодом закінчив курси удосконалення командного складу (КУКС).

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Брянському, Калінінському та 1-шу Прибалтійському фронтах. Війну старший лейтенант Ф. К. Лисенко зустрів на посаді командира стрілецької роти. Брав участь у прикордонних боях, оборонних і наступальних операціях на дем'янському напрямку.

На вересень 1942 року майор Ф. К. Лисенко — начальник штабу 801-го стрілецького полку 235-ї стрілецької дивізії 53-ї армії.

19 червня 1943 року був поранений у бою поблизу села Кікіно Мценського району Орловської області й до серпня перебував у шпиталі.

На початку грудня 1943 року підполковник Ф. К. Лисенко призначений командиром 249-го стрілецького полку 16-ї стрілецької дивізії.

Восени 1944 року брав участь у оточенні Клайпедського угруповання супротивника й недопущенні його деблокування. Полк підполковника Ф. К. Лисенка перерізав і утримував дорогу Тільзіт — Клайпеда. В критичний момент бою підняв бійців у контратаку, у рукопашній сутичці змусив ворога відступити, таким чином утримавши свої позиції. За це був представлений до звання Героя Радянського Союзу[1]. Проте отримавти нагороду не встиг, оскільки 22 лютого 1945 року загинув у бою. Похований на площі Перемоги у місті Шяуляй (Литва)[2].

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за успішне виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому мужність, відвагу і героїзм, підполковнику Лисенку Федору Костянтиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Нагороджений також двома орденами Червоного Прапора (28.10.1944, 21.02.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (28.07.1943, 11.07.1944), орденом Червоної Зірки (30.10.1942).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014. Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.)]
  2. [Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 16-ї стрілецької дивізії (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 квітня 2014. Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 16-ї стрілецької дивізії (рос.)]

Посилання[ред. | ред. код]