Листоноша Пєчкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Листоно́ша Пє́чкін (рос. Почтальо́н И́горь Ива́нович Пе́чкин) — персонаж творів дитячого письменника Едуарда Успенського.

Перший мультфільм, де він з'явився в 1975 році, називався «Дядя Федір, пес і кіт: Матроскін і Шарік» рос. «Дядя Фёдор, пёс и кот: Матроскин и Шарик».

Рецензії[ред. | ред. код]

На думку заступника директора Російського державного інституту мистецтвознавства, доктора філософських наук, професора Миколи Андрійовича Хренова, корінний сільський житель Пєчкін втілює не так суто сільську психологію, скільки вади радянської, універсальні для міста і села. Тут і потреба вторгатися в чужій приватний світ, здійснювати довільний і ніким офіційно не санкціонований контроль за приватними особами, усюди шукати порушників правил, третирувати всіх тяганиною і формалізмом. Саме Пєчкін вимагає «документи» і «паспорт», затримує видачу посилки, прекрасно знаючи, кому вона адресована. Нарешті Пєчкін вимірює Дядю Федора, щоб встановити його особу і ідентифікувати з хлопчиком, якого батьки розшукують через газету, — хоча фотографія і опис вже дають вичерпний портрет дядька Федора. А метр в руках похилого Пєчкіна виглядає загрозливо, як у трунаря або тюремника — що побічно підкреслює анахронізм фігури листоноші, чия свідомість залишилося десь в епосі розквіту радянських репресивних норовів.[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хренов Н. А. Искусство и цивилизационная идентичность. — Москва : Наука, 2007. — С. 527. — (Искусство в исторической динамике культуры) — ISBN 5-0203-5681-6.