Литвак Євгеній Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Литвак.
Євгеній Литвак
Народився 8 січня 1991(1991-01-08) (33 роки)
Вінниця, Україна
Громадянство українське
Національність українець
Діяльність письменник, художник, блогер, літературний критик
Alma mater Вінницький фінансово-економічний університет
Мова творів українська
Роки активності 2008 — т. ч.

Євгеній Павлович Литвак — український письменник, художник, блогер. Автор роману "Епоха слави і надії".

Народився 8 січня, 1991 року у Вінниці, Україна. Закінчив Вінницький фізико-математичний ліцей №17 і Вінницький фінансово-економічний університет за спеціальністю 'Менеджмент організацій'. Також пройшов курси 'Ділова англійська мова' та онлайн-курси з мистецтвознавства і релігієзнавства. Євгеній відомий як автор роману «Епоха слави і надії», який вважається одним із найзначущих творів української сучасної літератури. Він також активно веде інстаграм-блог професійного літературного критика і є бренд-амбасадором Ukrainian Whiskey Index 'VI KING'[1][2].

В його художній діяльності особливе місце займають картини олією, серія з яких, «Рептилоїди - невідоме серед нас», використовувалася як ілюстрації до роману. Вагомий внесок Литвака у літературу та мистецтво отримав визнання в науковому співтоваристві, а його твори стали об'єктом досліджень у різних галузях.

Крім того, Євгеній Литвак очолює проект «Книга Героїв України»[3], спрямований на збір інформації про загиблих, поранених та зниклих безвісти в російсько-українській війні. Його внесок у розвиток літератури та культури є значним, а творчість знаходить відгук у широких колах читачів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сімʼї прямих нащадків Морозової Феодосії Прокофіївни[ru] (1632 - 1675).

З 2008 року відзначився завершенням навчання у ліцеї, а вже наступного року закінчив курси англійської мови. У 2010 році отримав звання кандидата в майстри спорту з боксу. З 2008 року розпочав свою діяльність як письменник, а з 2011 року – також як художник. У 2013 році завершив навчання в університеті.

У 2021 році опублікував книгу безкоштовно на платформі lites.ru[4] яка наступного року отримала високий рейтинг 4.99 з 5 на Goodreads[5]. У 2022 році провів дві виставки та подарував свої картини Пархомівському музею подорожей, також подарував картини Хмельницькому музею. Того ж року взяв на себе роль літературного критика на BBC News[6][7][8][9] та очолив проект «Книга героїв України» на сайті 24-02-2022.net[10]. В 2023 році його книги були перекладені українською діаспорою в США на англійську мову.

З 2020 року надає приватні консультації з написання книг. 16 лютого 2021 року став «Першим добровольцем Вінниці»[11], записавшись до воєнкомату, брав участь у чергуванні на блокпостах та спецоперації проти російських ДРГ у Вінниці, організованій губернатором С.С. Борзовим.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2008 р - студент року ВФЕУ та організатор студентських концертів.
2022 - автор петиції "оподаткування блогерів".[12][13][14][14]
З початку російсько-української війни був у місцевій ТРО, приймав участи у затриманні російських ДРГ у Вінниці. Про ці деталі письменник повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі. Надає волонтерську допомогу ЗСУ. Також керує проектом "Книга Героїв України", який відзначає внесок видатних особистостей України.
Литвак активно веде інстаграм професійного літературного критика, є бренд-амбасадором Ukrainian Whiskey Index "VI KING"

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Євгеній Литвак — автор книги "Епоха слави і надії", над якою він працював з весни 2008 року до літа 2021 року. Цей роман вважається видатним твором 21 століття, орієнтованим на читача з високим рівнем освіти та культури. У ньому порушуються філософські та загальнолюдські проблеми, а також присутні широкі інтертекстуальні зв'язки.

Епоха слави і надії[ред. | ред. код]

У романі "Епоха слави і надії" Литвак висвітлює "вічні" теми[15], такі як стосунки батьків і дітей, представлені через різнобічні образи. Автор досліджує ролі "батько-наставник" і "батько-приклад" у контексті ширшої теми стосунків людини з Богом, виходячи за межі традиційного розуміння релігії.

Автор також звертається до унікального підходу в інтерпретації родинних зв'язків Ісуса Христа, відрізняючись від традиційного підходу. Роман включає мотиви таємних братств та змов, збагачуючи сюжет містичними елементами.

Стиль і візуалізація[ред. | ред. код]

У своєму творі Литвак використовує як словесні, так і несловесні засоби для візуалізації подій. Він включає детальні описи персонажів, етнографізм та історизм, особливо в другій частині роману. Литвак створив цикл картин олією з зображеннями рептилоїдів, які інтегровані у текст роману.

У романі також присутні наскрізні мотиви сну та сновидінь, зодіакальні та зміїні мотиви, об'єднуючи всі частини роману в єдине ціле.

Вплив автора на твір[ред. | ред. код]

Протягом понад 13 років роботи над романом[16] відбувалася еволюція світогляду самого Литвака, що позначилося на стилі оповіді та інших текстуальних характеристиках твору. Ця наполеглива та самовіддана робота автора над художньою вартістю тексту заслуговує особливої уваги. Цікавим є паралель між часом роботи над "Епохою слави і надії" та "Декамероном" Джованні Боккаччо, обидва з яких тривали 13 років. Литвак вирізняється точним і тонким описом персонажів, міст, локацій, погоди та емоцій, плавно переходячи до суті твору.

Вплив та визнання[ред. | ред. код]

Обсяг тексту "Епохи слави і надії" становить близько 365,000 слів, роблячи його одним із найбільших творів у світі[17]. Литвак говорить про свою працю над книгою як про вияв одержимості та наполегливості, стверджуючи, що успіх досяжний будь-кому, хто готовий присвятити достатньо часу своїй справі. Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані відзначив унікальність Литвака як автора. Твір Литвака "Епоха слави і надії" став предметом наукового інтересу та дослідження, зокрема кандидатом філологічних наук Т.П. Бондарєвой. Роман Євгенія Литвака "Епоха слави і надії" отримав значну увагу в науковому світі, зокрема у таких міжнародних журналах, як "Грааль науки", "InterConf", "PainMedicine Journal", "Integrative Pain Laboratory" та "Doctorthinking Journal". Ці публікації охоплюють різні аспекти твору, від жанрових нововведень у межах інтернет-літератури до медичних та філософських аналізів[18].

Litwake[ред. | ред. код]

Євгеній Литвак, засновник та ідейний натхненник концепції "інтернет-роману"[19], вніс значний вклад у літературний світ, створивши новий жанр, який ефективно поєднує традиційну літературу з можливостями сучасних цифрових технологій. Ця інновація з'явилася у вигляді його праці "Епоха слави і надії", яка стала яскравим прикладом інтернет-роману та відкрила нову сторінку у взаємодії між автором та аудиторією.

Євгеній Литвак використав концепцію інтернет-роману для того, щоб зробити літературний процес більш інтерактивним та доступним. "Епоха слави і надії" не лише демонструє унікальність цього жанру, але й слугує мостом між класичною літературою та цифровим світом, пропонуючи читачам зануритися в глибокі теми економіки та науки через новітні технології.

Використовуючи інтернет як основну платформу для своїх робіт, Литвак не лише розширив можливості для розповсюдження літератури, але й створив нову модель взаємодії з аудиторією. Це дало змогу читачам не просто споживати контент, а й брати активну участь у формуванні літературного твору, вносячи власні ідеї та коментарі в реальному часі.

Створення інтернет-роману Євгенієм Литваком має далекосяжний вплив на літературну індустрію, вказуючи на нові шляхи розвитку у епоху цифровізації. Його підхід не лише відкриває нові можливості для авторського вираження, але й змінює сприйняття та вимоги сучасної аудиторії до літературних творів.

Наукове визнання[ред. | ред. код]

Твір також викликав інтерес у науковому співтоваристві, зокрема, у медицині. Професор медицини Дмитрієв Д.В. висвітлив використання мотиву "Медицини болі" у літературі в журналах "Pain Medicine", "Doctorthinking Journal" та "Integrative Pain Laboratory".

Художня діяльність[ред. | ред. код]

Як художник, Євгеній Литвак створив унікальну колекцію картин під назвою "Рептилоїди - невідоме серед нас"[20]. Литвак також відомий як художник, створивши серію олійних картин, які використані ілюстраціями до роману. Ці історично-сюрреалістичні зображення рептилоїдів представляють собою вагому частину сюжету. За перші чотири місяці після публікації книги було здійснено 5000 завантажень, а зображення 13 картин[21] можна порівняти з великою онлайн-виставкою. Кожна картина має свій унікальний номер і є частиною колекції, яка включає вісім чоловічих та п'ять жіночих портретів.

Виставки[ред. | ред. код]

  • Український боксер-професіонал, чемпіон світу, Європи та інтерконтинентальний чемпіон за різними версіями Роман Олександрович Головащенко подарував картину «Рептилоїд 060» художника Алекса Крамера (Євгеній Литвак) вартістю 57.600 грн до Пархомівського художнього музею ім. А.Ф. Луньова[22][23].
  • Найвідоміший вінницький хореограф, а в минулому багатократний чемпіон з хіп-хопу, засновник однієї з кращих танцювальних студій Вінниці "3 зет” і автор численних проектів, хореограф збірної "Полтава-Комсомольск" в мега-шоу "Майданс. Другий сезон" і танцюрист Іван “Джоз” Дунаєвський подарував картину "Рептилоїд 045" художника Алекса Крамера (Євгеній Литвак) вартістю 66.830 грн у Хмельницький обласний художній музей[24].

Визнання в мистецькому світі[ред. | ред. код]

Творчість Литвака знайшла визнання у музейному світі. Наприклад, картину "Рептилоїд 060" український боксер Роман Головащенко подарував до Пархомівського художнього музею ім. А.Ф. Луньова. Це визнання сприяло збільшенню вартості картин Литвака. Художник також працює над великомасштабним проектом під назвою "Ной".

Конкурси[ред. | ред. код]

  • Євгеній Литвак взяв участь у конкурсі світового масштабу — написати коротке оповідання. I ось його варіант – «Ми зробили вигляд, що не впізнали один одного»[25]

Відгуки та рецензії[ред. | ред. код]

Відгуки від читачів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ukrainian Whiskey Index "VI KING" – Перша українська біржа віскі "6 королів".
  2. ↑ Євгеній Литвак став бренд-амбасадором Ukrainian Whiskey Index "VI KING".
  3. ↑ КНИГА ГЕРОЇВ УКРАЇНИ — ЦЕ УНІКАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС.
  4. ↑ lites.ru.
  5. ↑ Епоха слави і надії.
  6. ↑ Дім жіночої сили. Амурні пригоди сестер у романі Євгенії Кузнєцової "Спитайте Мієчку".
  7. ↑ Книга року ВВС. Революційні паралелі в романі "Магнум".
  8. ↑ Книга року ВВС. "Фуга 119" - сто днів полону після Іловайського котла.
  9. ↑ Вінничанин Євгеній Литвак став фіналістом конкурсу рецензій від ВВС News.
  10. ↑ 24-02-2022.net.
  11. ↑ Перший доброволець у Вінниці.
  12. ↑ Оподаткування блогерів.
  13. ↑ Оподаткування блогерів Instagram.
  14. ↑ а б Автор пригод Ісуса в Індії написав петицію на сайт Президента про блогерів. Чи підтримуєте?.
  15. ↑ Винничанин Евгений Литвак написал книгу "Эпоха славы и надежды" о тибетских монахах и жизни Иисуса до 33 лет.
  16. ↑ Десять тисяч годин роботи та тисяча сторінок: вінничанин написав книгу про життя Ісуса до 33 років.
  17. ↑ АВТОР КНИГИ ПРО ІСУСА ВІННИЧАНИН ЄВГЕН ЛИТВАК ПРЕТЕНДУЄ НА ДВА РЕКОРДИ УКРАЇНИ.
  18. ↑ Thanatology and terminal conditions in modern fiction and web literature: interdisciplinary discourse.
  19. ↑ From Fanfic to Litwake.
  20. ↑ Перші у світі картини рептилоїдів українського художника Алекса Крамера, офіційний псевдонім Євгенія Литвака.
  21. ↑ «РЕПТИЛОИДЫ» АЛЕКСА КРАМЕРА В ВИННИЦЕ.
  22. ↑ Український боксер-професіонал Роман Головащенко подарував картину «Рептилоїд 060» художника Алекса Крамера до Пархомівського художнього музею ім. А.Ф. Луньова.
  23. ↑ Пархомівський Художній Музей.
  24. ↑ Картина «Рептилоїд 045» вінницького художника Алекса Крамера стала ілюстрацією до книги "Епоха слави та надії".
  25. ↑ Кращий за Гемінґвея: вінницький письменник Євген Литвак взяв участь у конкурсі світового масштабу — написати коротке оповідання.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литвак_Євгеній_Павлович&oldid=42560418