Литвинов Борис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Васильович Литвинов
рос. Борис Васильевич Литвинов
Народився 12 листопада 1929(1929-11-12)
Луганське, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 23 квітня 2010(2010-04-23) (80 років)
Снєжинськ, Челябінська область, Російська Федерація
Поховання Снєжинськ
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність хімік, фізик
Alma mater Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ» (1988)
Галузь фізика і енергетика
Заклад Всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізикиd
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчителі Q21857222?
Аспіранти, докторанти Аврорін Євген Миколайович
Членство Російська академія наук
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія Демидовська премія

Борис Васильович Литвинов (рос. Борис Васильевич Литвинов; 12 листопада 1929, Луганське23 квітня 2010, Снєжинськ) — радянський і російський вчений-фізик, академік Російської академії наук (1997), спеціаліст в галузі атомної науки й техніки, досліджень фізики вибуху і високих щільностей енергії, один з авторів ядерних зарядів та ядерних вибухових пристроїв. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії.

Біографія[ред. | ред. код]

Борис Литвинов народився 12 листопада 1929 року в місті Луганське, Ворошиловградської області Української РСР (нині — Луганської області України).

У 1953 році закінчив Московський механічний інститут (з 1954 року — Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ») за спеціальністю «Проєктування та експлуатація фізичних приладів та установок» з кваліфікацією інженера-фізика.

У 1952-1961 роках — в КБ-11 (нині Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики). Саров (Нижньогородської області): лаборант, інженер, заступник начальника дослідницького відділення.

У 1961-1997 роках - головний конструктор НДІ-1011 (нині Всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізики імені академіка Є. Забабахіна).

З 1978 року — одночасно перший заступник керівника наукового центру. Викладав і читав лекції для слухачів навчальних груп керівників ядерно-збройового комплексу у Центральному інституті підвищення кваліфікації Росатому Росії[1].

З 1997 року - заступник наукового керівника Всеросійського науково-дослідницького інституту технічної фізики ім. академіка Євгенія Забабахіна.

Помер 23 квітня 2010 року у Снєжинську на 81-му році життя. Похований на міському цвинтарі у Снєжинську[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Займався створенням ядерних зарядів різного призначення: для стратегічних і тактичних ядерних сил СРСР та Російської Федерації, промислових ядерних вибухів, фізичних дослідів із використанням енергії ядерного вибуху. Ці заряди становлять основу ядерного арсеналу Росії. Він був одним з ініціаторів створення та застосування ядерних вибухових пристроїв промислового, невоєнного призначення. Під його керівництвом було проведено кілька ядерних вибухів у промислових цілях (гасіння аварійних газонафтових свердловин, дроблення та екскавація гірських порід родовищ корисних копалин).

Велику увагу приділяв забезпеченню ядерної та вибухової безпеки. Це знайшло відображення у його книгах, статтях та виступах. Він — учасник Пагвоського руху вчених, брав участь у міжнародних проєктах щодо проблем ядерного роззброєння та ядерних випробувань.

Академік Борис Литвинов — автор трьох монографій та співавтор 6 книг, автор та співавтор понад 300 статей, доповідей та науково-технічних звітів, має 11 авторських свідоцтв на винаходи.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Воспоминания о Борисе Васильевиче Литвинове . — Снежинск : [Изд-во РФЯЦ — ВНИИТФ], 2014., стр.126
  2. Могила Б. В. Литвинова на снежинском кладбище. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 27 січня 2013.
  3. Указ Президента Российской Федерации от 15 апреля 2000 г. № 688 (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 23 квітня 2010.
  4. Указ Президента Российской Федерации от 16 января 1996 г. № 56[недоступне посилання з липня 2018]
  5. Указ Президента Российской Федерации от 20.10.1999 г. № 1401 (рос.). Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  6. Указ Президента Российской Федерации от 15.04.2000 г. № 689 (рос.). Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  7. Указ Президента Российской Федерации от 27 мая 2010 г. № 650 (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 1 червня 2010.
  8. Почётные граждане Челябинской области (рос.). Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Литвинов Б. В. Воспоминания. Снежинск: Изд-во РФЯЦ-ВНИИТФ, 2013, 344 с.

Посилання[ред. | ред. код]