Логоцентризм
Логоцентризм — в філософії критичної теорії і деконструкції означає тенденцію опори, часто необґрунтованої, на центральний елемент будь-якого тексту або предмета філософського аналізу, в той час як такого центрального елемента може і не існувати.
Термін введений німецьким філософом Людвігом Клагесом в 1920-і роки, коли він критикував існуючу, на його думку, тенденцію західної філософської думки у всьому припускати простий взаємозв'язок: центр — периферія. У зв'язку з цим термін логоцентризм часто використовується як зневажливий термін при критиці робіт, у яких необґрунтовано передбачається ототожнення раціоналістичних уявлень із буттям, або прозорі відносини між мовою і смислами.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Логоцентризм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 586.
- 155/mode/1up?view=theater Маргін, або Околиця; Онто-тео-телео-фало-фоно-логоцентризм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 15; 155.