Лодевейк де Ваддер
| Лодевейк де Ваддер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нід. Lodewijk de Vadder | ||||
| Народження |
квітень 1605[1] Грімбергенd, Галле-Вілвордеd, Бельгія[1] | |||
| Смерть | серпень 1655[1] (50 років) | |||
| Брюссель, Бельгія[1] | ||||
| Країна | Габсбурзькі Нідерланди | |||
| Діяльність | художник, художник-гравер | |||
| Член | Антверпенська гільдія святого Луки[d] | |||
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Баварські державні колекції картинd, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Гетеборзький художній музей, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національна галерея Ірландії, Берлінська картинна галерея, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Реннський музей образотворчого мистецтва, Q23498487?, Боннефантенмузеумd, Музей Боуз і Палац витончених мистецтв | |||
|
| ||||
 Лодевейк де Ваддер у Вікісховищі | ||||
Лодевейк де Ваддер (Lodewijk de Vadder, 8 квітня 1605, Грімберген — 1655, Брюссель) — фламандський художник, графік, гравер і проектувальник гобеленів.
Біографія[ред. | ред. код]
Лодевейк де Ваддер народився у містечку Грімберген, розташованому на півнч неподалік від Брюсселю. Ймовірно, навчався у свого брата Філіппа. В 1625 році одружився, у 1628 році став головою брюссельської гільдії Святого Луки. Л. де Ваддер мав лише 2 учнів, серед яких був І. ван дер Шток.[3]
Творчість[ред. | ред. код]
Знаючи картини брюсельського художника Д. ван Алслоота (1570? — 1626?) Л. де Ваддер взявся за розроблену ним тему — околиці Брюсселя. У цьому напрямку він особливо малював картини з стежинами, прикрашеними піщаними схилами. Можливо під впливом А. Брауера, який був майстром пейзажу, Л. де Ваддер використовує щедру палітру, щоб передати гру сонячних променів, що освітлюють піщані масиви. У своїх невеличких картинах він не завжди демонструє добре почуття композиції, разом з тим він є першим брюссельським пейзажистом, який використовував свою палітру для передачі теплої коричневої атмосфери осінніх днів. Л. де Ваддер зробив нововведення у відтворенні груп дерев.[3]
Література[ред. | ред. код]
- Ваддер-ван, Лодевейк // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.. — т. V (1891): Буны — Вальтер, с. 355. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-vadder-lodewijk-1
- ↑ а б De Vadder, Louis [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.]. // Le Dictionnaire des peintres belges du XIVe siècle à nos jours. Bruxelles. 1994. ISBN 2-8041-2012-0 (фр.)