Локально скінченна група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Група (математика)
Теорія груп
Див. також: Портал:Фізика

У математиці, в галузі теорії груп, локально скінченна група — це група, яка певним чином (як індуктивна границя) будується зі скінченних груп. Як і для скінченних груп, для локально скінченних груп вивчаються підгрупи Силова, підгрупи Картера тощо.

Визначення[ред. | ред. код]

Найчастіше використовуються такі визначення:

Локально скінченною групою називають групу, кожна скінченно породжена підгрупа якої є скінченною.

Локально скінченною групою називають групу, в якої кожна скінченна підмножина міститься в скінченній підгрупі.

Ці визначення рівносильні.

Приклади[ред. | ред. код]

Властивості[ред. | ред. код]

Теорема Шмідта: клас локально скінченних груп замкнутий відносно взяття підгруп, фактор-груп і розширень[3].

Кожна група має єдину максимальну локально скінченну підгрупу[4].

Будь-яка нескінченна локально скінченна група містить нескінченну абелеву підгрупу[5].

Якщо локально-скінченна група містить скінченну максимальну p-підгрупу, то всі її максимальні p-підгрупи спряжені, причому, якщо їх кількість скінченна, то вона порівнянна з 1 за модулем p (див. також Теореми Силова).

Якщо кожна зліченна підгрупа локально скінченної групи містить не більш ніж зліченну кількість максимальних p-підгруп, то всі її максимальні p-підгрупи спряжені[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robinson, 1996, с. 443.
  2. Curtis, Charles; Reiner, Irving (1962), Representation Theory of Finite Groups and Associated Algebras, John Wiley & Sons, с. 256—262
  3. а б Robinson, 1996, с. 429.
  4. Robinson, 1996, с. 436.
  5. Robinson, 1996, с. 432.

Посилання[ред. | ред. код]