Лорен Дука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорен Дука
Народилася 24 лютого 1991(1991-02-24) (33 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Місце проживання Нью-Йорк
Бруклін
Діяльність журналістка
Alma mater Фордгемський університет і Нью-Йоркський університет
Знання мов англійська
Роки активності 2016–дотепер
Конфесія атеїзм
IMDb ID 8646843
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дука.

Лорен Дука (24 лютого 1991(1991-02-24), Нью-Йорк, Нью-Йорк)[1] — американська журналістка-фрілансерка, феміністка[2] та політична оглядачка.[3] Працювала в Teen Vogue , де з 2017 по 2018 роки вела колонку під назвою «Thigh High Politics». Її книга « Як почати революцію» (2019) присвячена молоді та майбутньому американської політики.[4]

Походження та навчання

[ред. | ред. код]

Лорен Дука народилася 1991 року в Нью-Йорку та виросла в заможному передмісті Нью-Джерсі. Її батьки живуть у Нью-Джерсі[3], у неї є також молодший брат.[5]

У 2013 році Дука закінчила Фордгемський університет з освітнім ступенем бакалавра англійської мови та філософії.[6] У цей час вона була головним редактором альтернативної газети paper .[7] У 2015 році Дука отримала освітній ступінь магістра журналістики та критичної теорії в Нью-Йоркському університеті .[8]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2013 році Дука почала працювати стажером онлайн-редакції журналу New York Magazine . З 2013 по 2015 рік Дука працювала репортером у The Huffington Post . У 2015 році вона також підпрацьовувала репортером-фрілансером, часто пишучи для Teen Vogue .

У грудні 2016 року Лорен Дука привернула увагу публікацією в Teen Vogue під назвою «Дональд Трамп залякує Америку»[9][10], в якій стверджувалося, що тоді обраний президент США Дональд Трамп у своїх твердженнях опирався на неправдиві судження, аби приховати всю правду, щоб його критики могли поставити під сумнів власні судження.[2] Станом на 23 грудня 2016 року її есе переглянуто 1.2 мільйон разів, ставши публікацією журналу з найбільшою кількістю переглядів.[11] Кеті Меттлер з The Washington Post сказала: "[І]нтернет осяяний похвалою для статті [Дуки] про «випалену землю».[12] Це есе багато хто називав поворотним моментом у репутації модного журналу з нещодавно визнаним політичним виміром.[11][13][14]

Дука брала участь у телевізійному ток-шоу Tucker Carlson Tonight (Такер Карлсон сьогодні ввечері) 23 грудня 2016 року[15]. В бурхливій дискусії стосовно її коментаря щодо особи Іванки Трамп[16] Дука розкритикувала ведучого Такера Карлсона за те, що він не дозволив їй завершити свою думку, і назвала телеведучого Карлсона «партизанським хакером». У відповідь він сказав їй, що замість політичних коментарів вона «має дотримуватися високих політичних принципів», маючи на увазі висловлювання з її колишніх статей про поп-зірку Аріану Гранде .[17] Далі почалися переслідування Дуки в Інтернеті, включаючи погрози сексуального насильства .[18]

У відповідь Лорен Дука назвала свою нову колонку в Teen Vogue, розпочату в лютому 2017 року[2], «Політика високого рівня» («Thigh-High Politics.»).[19] Згідно з визначеною місією, «Thigh High Politics» «[поширює] новини, надає ресурси для опозиційних поглядів та просто загалом відмовляється сприймати токсичну нісенітницю».[20] У липні 2017 року вона також розробила напис на свою футболку з фразою «Мені подобається моя політика високого рівня» та пожертвувала всі зібрані кошти від кожної проданої футболки вартістю 32 долари в Planned Parenthood на ім'я Карлсона.[21] Станом на грудень 2017 року було зібрано понад 10 000 доларів США.[22] Не дивлячись на негативну реакцію на Teen Vogue, Дука підтримала політичний коментар, розміщений на веб-сайті, посилаючись на розбіжність між критиками, які вважають інтереси молодих жінок занадто дурними для такої інтелектуальної розмови.[5]

У 2017 році колишній керівник фармацевтичної компанії Мартін Шкрелі кілька разів намагався поговорити з Дукою та регулярно згадував її в соціальних мережах. На початку січня 2017 року Шкрелі надіслав повідомлення Дуці, написав їй у Твіттері, створив колаж із Дукою для свого посту в Твіттері та наклав своє обличчя на зображення Дуки та її тодішнього чоловіка, щоб використовувати його як світлини свого профілю.[23] Дука повідомила про те, що її неприємно просувати Шкрелі, у своєму Twitter, опублікувавши скріншот прямого повідомлення від Шкрелі, який запрошував її на інавгурацію Дональда Трампа з підписом: «Я б краще з'їв власні органи».[24] Дука також опублікувала скріншоти профілю Шкрелі в Twitter, використовуючи її зовнішній вигляд, запитуючи засновника Твіттера та генерального директора платформи Джека Дорсі, чому такі дії були дозволені Шкрелі у Твіттері.[25] Тоді обліковий запис Шкрелі в Twitter було призупинено за порушення правил веб-сайту, які забороняють цілеспрямоване переслідування.[26] 28 липня 2017 року Дука опублікувала у Twitter заяву про свої думки щодо судового процесу щодо Шкрелі стосовно шахрайства з цінними паперами та його сексуальних коментарів у прямій трансляції на Facebook .[27] Дука написав у Твіттері: «Я б (все ще) краще з'їв свої власні органи. Доторкніться до мене, і я з радістю відріжу один із ваших»[28] .

21 лютого 2018 року Дука відреагувала на смерть Біллі Грема твітом: «Велика новина сьогодні в тому, що Біллі Грем був ще живий весь цей час. У будь-якому випадку, розважайся в пеклі, суко»[29] Її допис викликав бурхливу реакцію в Інтернеті.[30] У відповідь на висвітлення Fox News її твіту Дука зазначила: «Стаття Fox і фрагмент мого дурного твіту справді дивовижні у своєму недобросовісному жахові. Біллі Грем назвав геїв „зловісною формою збочення“ та висунув ідею, що „СНІД — це кара Божа“. Якщо пекло реальне, він саме туди прямує»[31]

У травні 2018 року було оголошено, що Дука буде запрошеним науковцем на факультеті журналістики Нью-Йоркського університету.[32][33] Влітку 2019 року Дука викладала там шеститижневий курс під назвою «Журналістка-феміністка». Навчальна дисципліна викладалася за сприяння Інституту журналістики імені Артура Л. Картера Нью-Йоркського університету та головна увага в ній зосереджувалася на вивченні основних положень феміністичної ідеології та практики журналістики. Вивчали цей курс студенти старших шкіл і коледжів.[34] Через чотири тижні після завершення курсу здобувачі освіти надіслали колективну офіційну скаргу на адресу факультету журналістики щодо поведінки Дуки під час проведення занять. Серед іншого вони зазначили: «Ми розчаровані факультетом і Нью-Йоркським університетом за те, що найняли такого професора, який більше зацікавлений у просуванні своєї книги, ніж у навчанні групи студентів, які прагнуть навчатися».[35] Студенти стверджували, що Лорен Дука постійно зосереджувала свою увагу на одного студента, що слухав цей курс в рамках академічної мобільності, а він, у свою чергу, нічого не міг змінити".[35][36]

У вересні 2019 року Дука випустила свою першу книгу під назвою « Як почати революцію: молоді люди та майбутнє американської політики» .[4]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Лорен Дука живе в Брукліні[37] зі своєю домашньою тваринкою Шіба-Іну Демі.[3] Дука була одружена з Крісом Флемінгом[8][38], але 13 січня 2019 року оголосила в Twitter, що розлучається зі своїм чоловіком. Після розлучення Дука вважала себе дивачкою[39] і оголосила про свій другий шлюб 5 вересня 2020 року[40]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]
  • 2015: Прес-клуб Лос-Анджелеса, Національна журналістська премія в галузі мистецтва та розваг, онлайн — фільм/теле/театр за фільм «Повстання жінки-дитини»[41]
  • 2017: Громадянський комітет за дітей, премія Vanguard[42]
  • 2017: Shorty Awards, найкраща журналістика[43]

Вибрані праці та публікації

[ред. | ред. код]
  • Duca, Lauren (17 грудня 2014). How Pop Culture Can Change The Way We Talk About Abortion. Huffington Post.
  • Duca, Lauren (12 травня 2015). The Rise Of The Woman-Child. Huffington Post.
  • Duca, Lauren (6 листопада 2015). Wait, What Do You Know Richard Kind From?. Huffington Post.
  • Duca, Lauren (28 січня 2016). Donald Trump's Path to Victory, As Told Through Headlines. The New Yorker (англ.).
  • Duca, Lauren (24 червня 2016). The Depressing Truth About How Sexism Changes Us. The Nation.
  • Duca, Lauren (10 грудня 2016). Donald Trump Is Gaslighting America. Teen Vogue (англ.).
  • Duca, Lauren (10 січня 2017). I'm a Professional Woman on the Internet — Here's a Shoutout to My Trolls. Teen Vogue (англ.).
  • Duca, Lauren (1 грудня 2017). Sexual Abusers Must Be Held Accountable — Regardless of Political Party. Teen Vogue (англ.).
  • Duca, Lauren (23 лютого 2018). High Schoolers Have Always Been Political, So Start Paying Attention. Teen Vogue (англ.).
  • Duca, Lauren (19 березня 2018). In New Books for Kids, Women's Victories Speak Loud and Clear. The New York Times.
  • Duca, Lauren (2019). How to Start a Revolution: Young People and the Future of Politics. New York: Simon & Schuster. ISBN 978-0-349-01192-9. OCLC 1108723619.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (24 лютого 2018). Today is my birthday. Please congratulate me on being alive (Твіт) — через Твіттер.
  2. ↑ а б в Sanci, Elissa (6 березня 2017). Lauren Duca On Going Viral and Standing Your Ground: BUST Interview. Bust (en-gb) . Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
  3. ↑ а б в Dodes, Rachel (27 січня 2017). Even the Teen Vogue Writer Who Took On Trump Gets Stage Fright. The New York Times.
  4. ↑ а б Koul, Scaachi (17 вересня 2019). How Did Lauren Duca's Revolution Backfire?. BuzzFeed.
  5. ↑ а б Duca, Lauren (19 січня 2018). Lauren Duca wants to change how women talk about politics (video interview). Quartz.
  6. ↑ Loizzo-Desai, Alexandra (29 червня 2017). 20 in Their 20s: Lauren Duca. Fordham Magazine. Fordham University.
  7. ↑ Micalizzi, Victoria (10 квітня 2017). Grad Lauren Duca Speaks on Media and Politics. Fordham Observer. Fordham University.
  8. ↑ а б Dzikowski, Jennifer (8 січня 2017). Lauren Duca: 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com (англ.).
  9. ↑ North, Anna (19 грудня 2016). Opinion: The Teen's Guide to the Trump Presidency. The New York Times.
  10. ↑ Peterson, Lisa (27 липня 2017). Lauren Duca Talks Sexism, Trolls, and the Importance of Being "Defiantly Confident". PopSugar.
  11. ↑ а б Folkenflik, David (23 грудня 2016). Trump Essay Signals Shift In Approach For 'Teen Vogue' (Audio includes transcript). All Things Considered (англ.). NPR.
  12. ↑ Mettler, Katie (12 грудня 2016). In 'scorched-earth' op-ed, a Teen Vogue writer says Trump is 'gaslighting America'. The Washington Post. Архів оригіналу за 23 December 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
  13. ↑ Stern, Mark Joseph (12 грудня 2016). Teen Vogue's Fiery Trump Takedown Shouldn't Be a Surprise. Teen Vogue Rocks. Slate.
  14. ↑ Gilbert, Sophie (12 грудня 2016). Teen Vogue's Political Coverage Isn't Surprising. The Atlantic. Архів оригіналу за 13 December 2016. Процитовано 16 вересня 2017.
  15. ↑ Feldman, Josh (23 грудня 2016). Teen Vogue Writer Battles Tucker Carlson: 'You're Actually Being a Partisan Hack'. Mediaite (англ.).
  16. ↑ Wemple, Erik (28 грудня 2016). Tucker Carlson delivers sexism for Fox News. The Washington Post (англ.).
  17. ↑ Romano, Nick (24 грудня 2016). Tucker Carlson Slammed for Interview with 'Teen Vogue' Writer. Entertainment Weekly (англ.).
  18. ↑ Teen Vogue writer who appeared on Fox News receives threats. CBS News (англ.). The Associated Press. 27 грудня 2016.
  19. ↑ Ellefson, Lindsey (24 лютого 2017). Lauren Duca Launches Teen Vogue Column, Calls It 'Thigh-High Politics' in Honor of Tucker Carlson. Mediaite (англ.).
  20. ↑ Duca, Lauren (31 серпня 2018). We Can Stop Brett Kavanaugh. Teen Vogue (англ.).
  21. ↑ Reed, Sam (17 липня 2017). Teen Vogue Writer Designs T-Shirt, Donates Profits to Planned Parenthood in Fox News Anchor's Name. The Hollywood Reporter (англ.).
  22. ↑ Klepper, Dan; Duca, Lauren (14 грудня 2017). Lauren Duca - Doubting Reality After One Year of Trump (Video interview). The Opposition with Jordan Klepper. Comedy Central.
  23. ↑ Mack, David (8 січня 2017). "Pharma Bro" Martin Shkreli Suspended From Twitter After Harassing A "Teen Vogue" Writer. BuzzFeed (англ.).
  24. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (5 січня 2017). I would rather eat my own organs (Твіт) — через Твіттер.
  25. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (8 січня 2017). How is this allowed @jack (Твіт) — через Твіттер.
  26. ↑ Ohlheiser, Abby (8 січня 2017). Martin Shkreli was suspended from Twitter for 'targeted harassment' of a journalist. The Washington Post.
  27. ↑ Killelea, Eric (28 липня 2019). Martin Shkreli: 5 WTF Moments From Pharma Bro Trial. Rolling Stone (амер.).
  28. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (28 липня 2017). Here's my statement on Martin Shkreli: I would (still) rather eat my own organs. So much as touch me, and I'll gladly chop off one of yours (Твіт) — через Твіттер.
  29. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (21 лютого 2018). The big news today is that Billy Graham was still alive this whole time. Anyway, have fun in hell, bitch (Твіт) — через Твіттер.
  30. ↑ Williams, Janice (22 лютого 2018). Conservatives are furious with Teen Vogue's Lauren Duca after Billy Graham tweet. Newsweek (англ.).
  31. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (22 лютого 2018). The Fox article and segment on my stupid tweet are really miraculous in their bad-faith consternation. Billy Graham called being gay "a sinister form of perversion," and floated the idea that "AIDS is a punishment from God." If hell is real, that's exactly where he's headed (Твіт) — через Твіттер.
  32. ↑ Golub, Ali (10 травня 2018). Lauren Duca to be Visiting Scholar in NYU's Journalism Program. NYU Local.
  33. ↑ Hoffman, Lindsay; Duca, Lauren (26 вересня 2018). National Agenda 2018: Midterm Matters with Lauren Duca (video interview). University of Delaware Center for Political Communication.
  34. ↑ The Feminist Journalist (Session 2). Arthur L. Carter Journalism Institute, New York University (амер.). Процитовано 27 лютого 2019.
  35. ↑ а б Koul, Scaachi (17 вересня 2019). How Did Lauren Duca's Revolution Backfire?. BuzzFeed News. Процитовано 20 травня 2020.
  36. ↑ Pilgreen, Justin (19 вересня 2019). Students of Lauren Duca's NYU Summer Class Formally Complain to the Journalism Department. NYU Local. Процитовано 20 травня 2020.
  37. ↑ Adams, Margaret (14 лютого 2017). 14 Couples Share How They Actually Met, Just in Time for Valentine's Day. New York Observer.
  38. ↑ Meet Lauren Duca — Former 'Teen Vogue' Columnist Whose Entire NYU Class Filed Complaint Against Her. YourTango (англ.). 20 вересня 2019. Процитовано 16 жовтня 2021.
  39. ↑ Lauren Duca [@laurenduca] (14 січня 2019). Not that it's anyone's fucking business, but I'm getting divorced and I'm queer. Update my Wikipedia. ✌️ (Твіт) — через Твіттер.
  40. ↑ @laurenduca (5 вересня 2020). Some personal news 💍🌈💍 (Твіт) — через Твіттер.
  41. ↑ 2015 Winners 8th Annual National Arts & Entertainment Journalism Awards (PDF). National Arts & Entertainment Journalism Awards. Los Angeles Press Club. 2015.
  42. ↑ Tocci, Elora (12 жовтня 2017). Lauren Duca: An Advocate Online and Off. CCC New York. Архів оригіналу за 6 April 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  43. ↑ Lauren Duca - The Shorty Awards. Shorty Awards. 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лорен Дука

 

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лорен_Дука&oldid=42387414