Лорія Давид Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Давид Лорія
Давид Лорія
Давид Лорія
Особисті дані
Повне ім'я Давид Григорович Лорія
Народження 31 жовтня 1981(1981-10-31) (42 роки)
  Целиноград, Казахська РСР
Зріст 186 см
Прізвисько Дато[1]
Громадянство Казахстан Казахстан
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 1
Юнацькі клуби
1995 Росія ЦСКА (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996—1997 Австралія «Аделаїда Сіті» ? (-?)
1997 Казахстан «Автомобіліст» (Шортанди) 1 (-4)
1998—2002 Казахстан «Женіс» 57 (-47)
2003 Казахстан «Єсіль» 7 (-5)
2004—2008 Казахстан «Шахтар» (К) 110 (-91)
2006 → Казахстан «Астана» 24 (-16)
2007 → Швеція «Гальмстад» 7 (-?)
2009 Росія «Спартак-Нальчик» 2 (-4)
2009 → Казахстан «Локомотив» (Ас) 12 (-11)
2010—2012 Казахстан «Іртиш» (П) 55 (-58)
2012—2013 Туреччина «Різеспор» 33 (-31)
2013—2014 Казахстан «Кайрат» 16 (-19)
2014—2015 Туреччина «Каршияка» 8 (-10)
2015—2017 Казахстан «Іртиш» (П) 84 (-81)
2018 Казахстан «Ордабаси» 7 (-16)
2018 Казахстан «Кайрат» 1 (-1)
2019 Казахстан «Окжетпес» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999—?
2000—2017 		Казахстан Казахстан (U-20)
Казахстан Казахстан 		24 (-?)
46 (-77)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Давид Григорович Лорія (каз. Давид Григорьевич Лория; нар. 31 жовтня 1981, Целиноград, Казахська РСР) — казахстанський футболіст, воротар. Триразовий чемпіон Казахстану (2000-2001, 2006).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Завдяки Григорію Лорію, своєму батькові, Давид став футболістом[2]. Навчався у школі московського ЦСКА[3]. Грав у чемпіонаті Південної Австралії за «Енфілд-Сіті Фелконс». Навчався в інтернаті Фелконс, клуб вважався напівпрофесіональним.

1998 року повернувся до Казахстану, до рідної команди «Женіс», президентом якої був його батько Григорій Лорія. 29 жовтня 2000 року в «золотому матчі» з «Аксес-Голден Грейн» (Петропавловськ) (2:0) 19-річний Лорія поставлений у ворота замість основного воротаря Олега Воскобойнікова, команда вперше стала чемпіоном Казахстану. Успіх повторився й наступного сезону 2001 року.

У 2002 році Лорія перейшов до кокшетауського «Єсіля», там отримав травму хрестоподібних зв'язок коліна й майже рік не грав. У клубі були проблеми з фінансами, і Лорія підписав у 2004 році контракт із карагандинським «Шахтарем». Провів два сезони (65 матчів та 50 пропущених м'ячів), Лорія пішов у 2006 році в оренду до столичної «Астани». У тому сезоні команда стала чемпіоном, а Лорія отримав свою третю золоту медаль.

14 липня 2007 року побував на тижневому перегляді у ПСВ (Ейндговен)[4]. Тренер ПСВ Роналд Куман був вражений грою Давида у серпні 2006 року в першому матчі кваліфікації чемпіонату Європи Казахстан - Бельгія (0:0). 24 липня 2007 року також побував на перегляді в «Спарті» (Роттердам). Жоден клуб не підписав з ним контракт, хоча Давід показав хороші результати на перегляді.

У 2007 році воротар «Гальмстаду» Маґнус Бахне отримав травму і пропустив решту сезону[5]. Таким чином, у команді залишився лише один підготовлений воротар, що змусило «Гальмстад» шукати нового воротаря на решту сезону. Шведи зупинили свій вибір на гравцеві збірної Казахстану Давіді Лорії, з яким підписали контракт на 3 місяці. Закріпитися у складі не зумів, отримав травму паху.

Я поїхав туди, щоби відчути, що таке європейський футбол. Відчув? Безперечно. Побачив уболівальників, країну, іншу культуру, життя[6].

Погравши у Швеції, повернувся до «Шахтаря». У 2009 році перейшов у «Спартак-Нальчик». Здебільшого зіграв 8 матчів. Через невелику кількість ігрової практики вирушив в оренду до «Локомотива» (Астана)[7].

Для мене перебування в «Спартаку» вилилося у добрий досвід та чудову школу. Навіть коли я не грав, а просто сидів на лавці. Але все одно полірувати її ніколи не хочеться, хочеться грати. Тому довелося попрощатися[6].

Після закінчення контракту залишив «Спартак-Нальчик». Були чутки, що Лорія поповнить склад чемпіона країни «Тобола», але вирішив перейти до павлодарського «Іртиша». Після закінчення сезону 2010 року, коли команда взяла бронзові медалі, продовжив контракт[8]. А в сезоні 2012 року «Іртиш» став віце-чемпіоном країни.

Після першого кола, 17 липня 2012 року підписав контракт із турецьким клубом Першої ліги «Різеспор». Дебютував у поєдинку проти «Газіантепспору», його команда перемогла з рахунком 2:1. У грі проти «Тавшанли», відстояв на «нуль». У підсумку разом із захисником Саматом Смаковим допомогли клубу з другого місця вийти до Суперліги, обидва визнані найкращими у Першому дивізіоні Туреччини на своїх позиціях[9].

У 2013 році обидва повернулися до Казахстану і підписали контракти з алматинським «Кайратом», але на початку сезону 2014 року розірвав контракт з власної ініціативи, ймовірно через конфлікт з тренером[10].

Влітку 2014 року знову повернувся до Туреччини, цього разу до ізмірського клубу Першої ліги «Каршияка»[11]. Однак через 7 місяців через фінансові проблеми клуб повернувся додому.

Навесні 2015 року разом зі Смаковим знову підписав контракт із павлодарським «Іртишем»[12]. Клуб, який у сезоні 2014 року ледь не вилетів до Першої ліги, тепер потрапив у шістку найкращих.

Сезон 2016 року не закінчив через травму спини, у вересні направлений на реабілітацію до Італії[13]. Проте клуб зумів утримати високі позиції та завоював бронзові медалі чемпіонату. Із Давидом Лорією «Іртиш» уклав новий контракт на два роки[14]. 21 жовтня 2017 року в матчі «Іртиша» з «Актобе» Лорія, під час перехоплення верхового м'яча, невдало приземлився та порвав ахілове сухожилля на п'яті. Операцію знову пройшла в Італії[15].

У лютому 2018 року клуб вирішив розлучитися зі своїм ветераном[16], а Давид того ж місяця перейшов до «Актобе», який очолив його старий друг Самат Смаков[17]. Клубу заборонили трансфери через старі борги, і 26 березня підписав контракт із бронзовим призером чемпіонату «Ордабаси»[18]. Але вже в липні через травму того ж ахіллового сухожилля змушений був розірвати контракт із клубом[19].

24 серпня 2018 року вільним агентом підписав контракт з «Кайратом» до кінця сезону 2018 року. Провів єдиний за команду і, як виявилося, свій останній матч у футболі 27 жовтня 2018 року проти павлодарського «Іртиша» (0:1), пропустив вже на 2-й хвилині м'яч від португальця Карлуша Фонсеки[20].

У січні 2019 року на пропозицію колишнього партнера Андрія Карповича підписав контракт із новим клубом Прем'єр-ліги «Окжетпесом»[21]. Але травма на початку березня та перенесена операція на спині не дозволили йому зіграти за команду навесні, й 28 травня 37-річний футболіст оголосив про закінчення кар'єри[22]. У 2021 році працював генеральним директором футбольного клубу «Астана».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Представляв Казахстан на молодіжному рівні, коли вони кваліфікувалися на молодіжний чемпіонат світу 1999 року в Нігерії. 17-тирічний Давід був наймолодшим гравцем цієї команди.

У національній збірній Казахстану головного тренера Ваїта Талгаєва дебютував 26 травня 2000 року у поєдинку зі збірною Сирії. У тому невдалому матчі Лорія пропустив 4 м'ячі, у наступному поєдинку із Саудівською Аравією вийшов у другому таймі та знову пропустив м'яч (0:1). На три роки перестав викликатися до збірної. Про нього згадав 2005 року Сергій Тимофєєв. Потім його продовжував залучати до збірної нідерландський фахівець Арно Пайперс. У матчі кваліфікаційного турніру Євро-2008 зі збірною Сербії став одним із героїв матчу, коли Казахстан вперше виграв матч у такому турнірі (2:1). З приходом Бернда Шторка до збірної Казахстану у 2009 році перестав викликатись у головну команду країни[23]. Лише 2011 року Мірослав Беранек викликав його на пару матчів. Після тривалої відсутності Давида у збірній новий головний тренер Талгат Байсуфінов у 2016 році знову запросив його до команди. У 2017 році Давід зіграв 5 матчів у збірній російського тренера Олександра Бородюка. Загалом провів у збірній 45 поєдинків та пропустив 77 м'ячів.

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Батько Григорій Отарович Лорія, функціонер та директор футбольного клубу «Кизилжар»[24]. Брат — Отар. Дружина — Інна.
  • Володіє рестораном в Астані[3].
  • Має вчений ступінь кандидата педагогічних наук.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 27 жовтня 2018
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Нац. кубок Кубок ліги Конт. кубок Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Автомобіліст» 1997 Прем'єр-ліга Казахстану 1 0 – – – 1 0
«Женіс» (Астана) 1998 Прем'єр-ліга Казахстану 3 0 - - - 3 0
1999 7 0 - - - 7 0
2000 12 0 - - - 12 0
2001 22 0 - - - 22 0
2002 16 0 - - - 16 0
Загалом 60 0 - - - - - - 60 0
«Єсіль» 2003 Прем'єр-ліга Казахстану 7 0 – – – 7 0
«Шахтар» (Караганда) 2004 Прем'єр-ліга Казахстану 35 0 - - - 35 0
2005 30 0 - - - 30 0
2006 0 0 - - - 0 0
2007 18 0 - - - 18 0
2008 29 0 - 2 0 - 31 0
Загалом 112 0 - - 2 0 - - 114 0
«Астана» (оренда) 2006 Прем'єр-ліга Казахстану 24 0 - - - 24 0
«Гальмстад» (оренда) 2007 Аллсвенскан 7 0 - - - 7 0
«Спартак-Нальчик» 2009 Прем'єр-ліга Росії 2 0 - - - 2 0
«Локомотив» (Астана) (оренда) 2009 Прем'єр-ліга Казахстану 12 0 3 0 - - - 15 0
«Іртиш» (Павлодар) 2010 Прем'єр-ліга Казахстану 32 0 - - - 32 0
2011 9 0 - 0 0 - 9 0
2012 14 0 - - - 14 0
Загалом 55 0 - - - - - - 55 0
«Чайкур Різеспор» 2012–13 Перша ліга Туреччини 33 0 0 0 - - - 33 0
«Кайрат» 2013 Прем'єр-ліга Казахстану 13 0 0 0 - - - 13 0
2014 3 0 0 0 - 0 0 - 3 0
Загалом 16 0 0 0 - - 0 0 - - 16 0
«Каршияка» 2014–15 Перша ліга Туреччини 8 0 0 0 - - - 8 0
«Іртиш» (Павлодар) 2015 Прем'єр-ліга Казахстану 29 0 0 0 - - - 29 0
2016 24 0 0 0 - - - 24 0
2017 30 0 0 0 - 4 0 - 34 0
Загалом 83 0 0 0 - - 4 0 - - 87 0
«Ордабаси» 2018 Прем'єр-ліга Казахстану 7 0 0 0 - - - 7 0
«Кайрат» 2018 Прем'єр-ліга Казахстану 1 0 0 0 - - - 1 0
«Окжетпес» 2019 Прем'єр-ліга Казахстану 0 0 0 0 - - - 0 0
Усього за кар'єру 428 0 3 0 - - 6 0 - - 437 0

У збірній[ред. | ред. код]

По роках[ред. | ред. код]

національна збірна Казахстану
Рік Матчі Голи
2000 2 0
2001 1 0
2002 0 0
2003 0 0
2004 0 0
2005 4 0
2006 7 0
2007 13 0
2008 6 0
2009 2 0
2010 0 0
2011 2 0
2012 0 0
2013 0 0
2014 0 0
2015 0 0
2016 3 0
2017 6 0
Total 46 0

Станом на 10 червня 2017 року

По матчах[ред. | ред. код]

Станом на 31 серпня 2016

Загалом: 40 поєдинків / 66 пропущених м'ячів

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Женіс»
  • Східно-Азійські ігри
    • Бронзовий призер (1): 2001
«Астана-1964»
«Шахтар» (Караганда)
«Локомотив» (Астана)
«Іртиш»
«Різеспор»
«Кайрат»

Особисті[ред. | ред. код]

  • Казахстан Футболіст року в Казахстані: 2006
  • Входить до п'ятірки рекордсменів за кількістю зіграних матчів у чемпіонатах Казахстану серед воротарів[25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Турецкий марш казахстанской пантеры. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
  2. ↑ Давид Лория — о зарубежной карьере, сборной, договорных матчах и дружбе с Саматом Смаковым. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  3. ↑ а б Давид против фанатиков. Ответы. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2012.
  4. ↑ Trial at PSV [Архівовано 18 серпня 2007 у Wayback Machine.] The club's official site, 16 July 2007, (нід.)
  5. ↑ Bahne borta resten av säsongen (Swedish) . Hallandsposten.se. 29 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 11 жовтня 2008.
  6. ↑ а б Давид Лория: «Отец всегда будет для меня примером» - Футбол (рос.). Sports.kz. Процитовано 10 березня 2020.
  7. ↑ Лория на правах аренды перешёл в астанинский «Локомотив». Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 17 грудня 2010.
  8. ↑ Лория и Жалмагамбетов продлили контракты с «Иртышом». Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
  9. ↑ Лория и Смаков признаны лучшими футболистами Первой Лиги Турции. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  10. ↑ Давида Лория погубили звездность и самоуверенность — Куралбек Ордабаев. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  11. ↑ Давид Лория подписал контракт с «Каршиякой». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  12. ↑ Давид Лория вернется в ФК «Иртыш». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  13. ↑ Давид Лория из-за проблем со спиной выбыл до конца сезона. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  14. ↑ Давид Лория: «Я свой выбор сделал». Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
  15. ↑ Давиду Лория сделали операцию в Италии. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  16. ↑ «Павлодар навсегда останется в моем сердце!». Давид Лория попрощался с «Иртышом». Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  17. ↑ Давид Лория официально стал игроком «Актобе». Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  18. ↑ Давид Лория официально подписал контракт с новым клубом. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  19. ↑ Давид Лория и «Ордабасы» расторгли контракт. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  20. ↑ «Кайрат» проиграл аутсайдеру и завоевал четвертое подряд «серебро» КПЛ (рос.)
  21. ↑ Давид Лория определился с новым клубом после ухода из «Кайрата». Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  22. ↑ «Как балласт». Давид Лория объяснил решение завершить карьеру и подвел ее итоги. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  23. ↑ Кто на Лорию?. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2011.
  24. ↑ Григорий Лория стал президентом «Локомотива». Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 травня 2012.
  25. ↑ Лория вошел в пятерку рекордсменов. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 15 березня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Казахстан
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лорія_Давид_Григорович&oldid=42279388