Лубно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Лубно
пол. Łubno

Координати 49°49′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.167° сх. д. / 49.817; 22.167Координати: 49°49′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 22.167° сх. д. / 49.817; 22.167

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ряшівський повіт
Гміна Динів
Населення 1247 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 36-065
Автомобільний код RZE
SIMC 0601768
GeoNames 765868
OSM 2975206 ·R (Гміна Динів)
Офіційний сайт lubno.republika.pl
Лубно. Карта розташування: Польща
Лубно
Лубно
Лубно (Польща)
Лубно. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лубно
Лубно
Лубно (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Лубно (пол. Łubno) — село в Польщі, у гміні Динів Ряшівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1247 осіб (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на Закерзонні, у південно-східній частині Польщі, приблизно за 6 км (4 милі) на захід від Динова і за 27 км (17 миль) на південний схід від воєводського центру Ряшева, над Лубенкою — лівою притокою Сяну.

Історія[ред. | ред. код]

Церква святого Онуфрія, споруджена у 1800 р., зруйнована у 1960-х рр. (фото Петра Копистянського).
Дзвіниця церкви у Лубно (фото Петра Копистянського).

До 1593 р. в селі вже була церква і священик, коли внаслідок переведення церкви на костел власницею села Катариною Ваповською українське населення зазнало часткової латинізації та полонізації. Церква у Лубно була відібрана у православних і перетворена на костел під іменем Івана Хрестителя.[2] В 1702 р. греко-католицьким священиком Іваном Бурдашевським була збудована церква Стрітення Господнього. Але в 1703 р. шведське військо спалило церкву і 93 господарства, тобто ціле село. Священик на новому місці збудував дерев'яну церкву св. Параскеви, яка прослужила до 1800 р., коли дідичем Станіславом Третецьким було збудовано нову муровану церкву св. Онуфрія.

У 1882 р. в Лубні було 2042 жителі, з них 1900 у селі (1200 греко-католиків, 675 римо-католиків і 15 юдеїв) та 142 у присілку Казимирівка (28 греко-католиків, 121 римо-католик і 3 юдеї); місцева греко-католицька парафія налічувала 1230 парафіян і включала також села Футома і Блажова; парафія належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.

На 1936 р. в селі була парафія, яка об'єднувала 1976 парафіян з 3 сіл, належала до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини, також була читальня «Просвіти». Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства.

На 01.01.1939 у селі було 3240 жителів (1860 українців, 1320 поляків і 60 євреїв)[3].

У 1944—1945 рр. поляки грабували і тероризували українців, убили понад 50 осіб і спричинили вимушений виїзд до СРСР.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 649 167 401 81
Жінки 598 128 316 154
Разом 1247 295 717 235

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лубно

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Kałwa P. Działalność kościelna Katarzyny Wapowskiej w ziemi sanockiej, 1939, Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia, - S. 23
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 108.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]