Луньков Микола Митрофанович

Луньков Микола Митрофанович
Народився	7 січня 1919(1919-01-07) село Павловка, тепер Новодеревенського району Рязанської області, Російська Федерація
Помер	26 січня 2021(2021-01-26) (102 роки)
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди	Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федераціїd

Микола Митрофанович Луньков (7 січня 1919(19190107), село Павловка, тепер Новодеревенського району Рязанської області, Російська Федерація — 26 січня 2021, Москва) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Норвегії, Великій Британії, Мальті, Італії. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1981 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках.

Життєпис

Народився в багатодітній селянській родині. У 1936—1937 роках — завідувач хати-читальні в Рязанській області.

У 1937—1943 роках — токар, секретар комітету ВЛКСМ, помічник начальника цеху Московського автомобільного заводу імені Сталіна в Москві та Ульяновську. Навчався на вечірньому факультеті Московського автомеханічного інституту.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1943—1945 роках — співробітник ІІІ-го Європейського (Німецького) відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1944 році екстерном закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1945—1946 роках — співробітник апарату політичного радника Союзної контрольної комісії в окупованій Австрії.

У 1946—1949 роках — 1-й секретар місії, тимчасовий повірений в справах СРСР у Швейцарії.

У 1949—1951 роках — помічник завідувача відділу Міністерства закордонних справ СРСР. У 1951—1952 роках — помічник міністра закордонних справ СРСР Андрія Вишинського.

У 1952—1954 роках — заступник політичного радника Союзної контрольної комісії в окупованій Німеччині; радник з питань зовнішніх зносин Верховного комісара СРСР у Німеччині.

У 1954—1957 роках — радник посольства СРСР у Швеції.

У 1957 році — заступник завідувача відділу міжнародних організацій МЗС СРСР. У 1957—1959 роках — заступник завідувача III-го Європейського відділу МЗС СРСР.

У 1959—1962 роках — завідувач відділу Скандинавських країн МЗС СРСР.

20 січня 1962 року — 18 січня 1968 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Норвегії.

У 1968—1971 роках — завідувач відділу з культурних зв'язків із зарубіжними країнами МЗС СРСР.

У 1971—1973 роках — завідувач II-го Європейського відділу і член колегії МЗС СРСР.

12 травня 1973 року — 19 листопада 1980 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Великій Британії і на Мальті (за сумісництвом).

19 листопада 1980 — 12 квітня 1990 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Італії. Сприяв укладенню дипломатичних відносин між СРСР і Ватиканом.

З 1990 року — у відставці, на пенсії в Москві.

Працював консультантом Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

Нагороди і звання

• орден Трудового Червоного Прапора (5.01.1979)
• орден Червоної Зірки (5.11.1945)
• ордени
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР
• звання «Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації» (15.06.1999)

Джерела

• Луньков Николай Митрофанович [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Посол Советского Союза. Николай Луньков и его XX век [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)