Луріньш Антон Антонович

Луріньш Антон Антонович
Народився	31 липня 1911(1911-07-31) маєток Веверівка Варкавської волості Іллукстського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія
Помер	6 жовтня 1983(1983-10-06) (72 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Поховання	Лісовий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	латиш
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Антон Антонович Луріньш (Лурінь) (латис. Antons Luriņš, 31 липня 1911(19110731), маєток Веверівка Варкавської волості Іллукстського повіту Курляндської губернії, тепер Латвія — 6 жовтня 1983, місто Рига, тепер Латвія) — латиський радянський діяч, голова Даугавпілського повітового виконкому Латвійської РСР, 1-й секретар Бауського районного комітету КП Латвії. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (1941—1950). Герой Соціалістичної Праці (15.02.1958).

Життєпис

Народився в селянській родині. Навчався в Першій гімназії міста Двінська (Даугавпілса), навчання не закінчив. Працював кур'єром, сторожем Даугавпілського Земельного банку.

З 1931 року брав участь в нелегальному комуністичному русі. У 1932 році затриманий під час нелегального мітингу в лісі біля Даугавпілса, засуджений за комуністичну діяльність.

Після захоплення Латвії радянськими військами, в 1940 році — голова Даугавпілської міської ради.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1940 року — голова Даугавпілського тимчасового повітового виконавчого комітету, голова виконавчого комітету Даугавпілської повітової ради депутатів трудящих Латвійської РСР. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації.

У 1949 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1949—1952 роках — заступник міністра сільського господарства Латвійської РСР.

7 травня 1952 — червень 1953 року — голова виконавчого комітету Даугавпілської обласної ради депутатів трудящих.

У 1954—1955 роках — заступник міністра рибної промисловості Латвійської РСР.

У 1955—1960 роках — 1-й секретар Бауського районного комітету КП Латвії; завідувач відділу ЦК КП Латвії.

Виключений зі складу ЦК КП Латвії Постановою ІІІ пленуму ЦК КП Латвії 1—2 серпня 1960 року.

З 1960 до 1982 року працював директором завод експериментальних біохімічних препаратів Дослідного інституту імені академіка Аугуста Кірхенштейна АН Латвійської РСР.

З 1982 року — персональний пенсіонер союзного значення в Ризі.

Помер 6 жовтня 1983 року в Ризі. Похований на Лісовому цвинтарі Риги.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (15.02.1958)
• орден Леніна (15.02.1958)
• орден Вітчизняної війни І ст. (1.02.1945)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

Джерела

• Луринь Антон Антонович (Lūriņš Antons) [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Antons Luriņš [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.]