Лускунчик (лялька)
Ляльки Лускунчики, також відомі як різдвяні Лускунчики — це декоративні фігурки Лускунчиків, які найчастіше роблять, щоб нагадувати іграшкового солдатика. У німецькій традиції ляльки є символами удачі, відлякують злих духів.[1][2] У той час як майже всі лускунчики, створені до першої половини ХХ століття, є функціональними, значна частина сучасних лускунчиків є в основному декоративними та не можуть розбивати горіхи.[3][4] Лускунчики також є частиною німецького фольклору, вони служать захисниками будинку.
Історія[ред. | ред. код]
Ляльки-лускунчики походять з Німеччини кінця XVII століття, зокрема з регіону Рудних гір (нім. Erzgebirge).[1] Одна історія походження приписує створення першої ляльки-лускунчика майстрові із Зайфена.[2] Їх часто дарували як подарунки, і в якийсь момент вони стали асоціюватися з різдвяним сезоном. Вони набули популярності приблизно в ХІХ столітті та поширилися на сусідні країни Європи.[1] У міру зростання попиту ляльки-лускунчики також почали масово виготовляти на фабриках.[1] Фрідріх Вільгельм Фюхтнер (1844–1923), широко відомий у Німеччині як «батько Лускунчика», протягом 1872 року почав перше масове виробництво дизайну (за допомогою токарного верстата) у своїй майстерні в Зайфені в Саксонії.[5][6][7][8]
Після Другої світової війни декоративні ляльки-Лускунчики почали популяризувати за межами Європи, коли численні американські солдати, дислоковані в Німеччині, приїхали додому в Сполучені Штати з німецькими Лускунчиками як сувенірами.[1][2] Подальшу популяризацію отримав «Лускунчик» Петра Чайковського, балетній адаптація оповідання Е. Т. А. Гофмана 1816 року «Лускунчик і мишачий король» 1892 року, в якій зображений іграшковий солдатик-лускунчик.[1] Балет, який з’явився в Америці в середині ХХ століття, став улюбленою святковою традицією в Сполучених Штата [1] і допоміг зробити ляльок-лускунчиків різдвяною прикрасою та символом сезону в західній культурі.[2][1]
Дизайн[ред. | ред. код]
Середня лялька Лускунчик ручної роботи складається приблизно з 60 окремих частин.[2] Ляльки-Лускунчики традиційно нагадують іграшкових солдатиків і часто розфарбовані в яскраві кольори.[1] Різні дизайни поширилися рано; на початку ХІХ століття були люди, одягнені як шахтарі, поліцейські, королівські особи або солдати з різних армій.[2] Останні варіації були зроблені, щоб нагадувати різні поп-культурні чи історичні фігурки, від Бенджаміна Франкліна до операції «Буря в пустелі» — американських солдатів у формі.[1][2]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Malone, Noreen (16 грудня 2010). In a Nutshell. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 22 липня 2016.
- ↑ а б в г д е ж The nutcracker doll: a history | The Australian Ballet. australianballet.com.au. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Albright, Mary Beth (8 грудня 2014). Why Fancy Nutcrackers Don't Actually Crack Nuts. National Geographic. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ The Story of The Nutcracker. germusa/custom. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ NM The History of Nutcrackers ~ Leavenworth Nutcracker Museum. www.nutcrackermuseum.com. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Stanton, Maureen (9 червня 2011). Killer Stuff and Tons of Money: An Insider's Look at the World of Flea Markets, Antiques, and Collecting. Penguin Publishing Group. с. 25. ISBN 978-1-101-51605-8.
- ↑ Gotthelf Friedrich Füchtner. Werkstatt alter Volkskunst. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Füchtner Nutcrackers. thechristmashaus. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Веб-сайт Erstes Europa Nussknacker Museum (in German)
