Луїза Нойбауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Нойбауер
Народилася 21 квітня 1996(1996-04-21)[1] (28 років)
Гамбург, Німеччина[1][2]
Країна  Німеччина
Місце проживання Гамбург-Ізерброк
Діяльність кліматична активістка, блогерка, захисниця довкілля, нехудожня письменниця, географ, подкастерка
Галузь географія[3]
Alma mater Геттінгенський університет (2020)[4], Університетський коледж Лондона[1], Marion-Dönhoff-Gymnasiumd (2014)[5] і Kingham Hill Schoold
Знання мов німецька
Членство Green Youthd, Foundation for the Rights of Future Generationsd і 350.org
Напрямок енвайронменталізм і Шкільний страйк заради клімату
Партія Союз 90/Зелені[6][7]
Мати Frauke Neubauerd[8][9]
Родичі Carla Reemtsmad[10] і Dagmar Reemtsmad[11]
IMDb ID 10573317

Луї́за-Марі́я Нойба́уер (нім. Luisa-Marie Neubauer, нар. 21 квітня 1996, Гамбург, Німеччина[12]) — німецька кліматична активістка, яка є однією з головних організаторів шкільних страйків заради клімату «П'ятниці заради майбутнього» в Німеччині, натхнених Гретою Тунберг.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та родина[ред. | ред. код]

Нойбауер виросла в районі Ізербрук, в Гамбурзі в сім'ї, яка мала чотирьох дітей. Вона — молодша дитина. Її мати — медсестра[13]. Бабуся була залучена в 1980-х роках в рух проти ядерної енергетики. Вона привернула увагу онуки до проблеми зміни клімату, а також віддала їй свою частку в кооперативі «Тагесцайтунг»[14]. Її двоюрідна сестра Карла Реемтсма також є однією з провідних фігур організації «П'ятниця заради майбутнього» в Німеччині[15].

У 2014 році вона закінчила гімназію Маріон-Денхофф в Гамбурзі[16]. У наступному році вона працювала в проєкті по розвитку Танзанії, а також на органічній фермі в Англії[17]. У зимовому семестрі 2015—2016 років вивчала географію в університеті Георга-Августа в Геттінгені[18]. Вчилася за обміном протягом одного семестру в Університетському коледжі Лондона[19] й отримувала стипендію від Фонду Гайнріха Белля[20].

Нойбауер з 2016 року є молодіжним послом неурядової організації ONE[21]. Крім того, вона брала участь в роботі фонду за права майбутніх поколінь, міжнародної організації із захисту клімату 350.org, фонду премії «За правильний спосіб життя»[22], в проєкті «Голод»[23]. В рамках кампанії «Divest! Withdraw your money!» вона змусила Геттінгенський університет припинити інвестувати в галузі, які заробляють на вугіллі, нафті або газі[24].

П'ятниці заради майбутнього[ред. | ред. код]

На початку 2019 року Нойбауер стала відома як одна з провідних активістів руху «П'ятниці заради майбутнього». Багато ЗМІ називають її «обличчям руху в Німеччині». Нойбауер відкидає порівняння себе та інших організаторів страйку з Гретою Тунберг.

13 січня 2020 року було оголошено, що Нойбауер відхилила пропозицію Джо Кезера увійти до ради директорів Siemens Energy. У своїй заяві Нойбауер заявила, що «якби я зайнялася цим, я була б зобов'язана представляти інтереси компанії та більше не змогла б бути незалежним критиком Siemens»[25].

Критика[ред. | ред. код]

Нойбауер отримала негативну оцінку від преси через її минулі польоти в різні країни[26][27]; вона відповіла, що будь-яка критика її особистого споживання відвертає від найбільших структурних і політичних проблем[28].

Олександр Штрасснер, професор політології Університету Регенсбурга, звинуватив її у використанні терміну «старі білі люди» як синонім для дискредитації людей з відмінними думками[29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://bv.antrag.gruene-jugend.de/buko51/Luisa_Neubauer-46919/pdf
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Czech National Authority Database
  4. ↑ https://twitter.com/luisamneubauer/status/1273201290034716672
  5. ↑ https://www.elbe-wochenblatt.de/2019/01/29/wir-sind-laut-weil-ihr-uns-die-zukunft-klaut-luisa-neubauer-aus-iserbrook-ist-mitorganisatorin-der-schuelerdemos-friday-for-future/
  6. ↑ Luisa Neubauer, die Laut-Sprecherin bei "Fridays for Future" — stern.de, 2019.
  7. ↑ Luisa Neubauer
  8. ↑ https://schweizerzeitung.ch/fridays-for-future-die-bewegung-der-millionaers-und-milliardaerstoechter/
  9. ↑ Luisa Neubauer // SWR Kindernetz — 2021.
  10. ↑ https://www.zeit.de/2022/15/carla-reemtsma-klima-aktivismus-fridays-for-future/komplettansicht
  11. ↑ Neubauer L., Reemtsma D. Gegen die Ohnmacht: Meine Großmutter, die Politik und ich — 2022.
  12. ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  13. ↑ Güßgen, Florian (22 травня 2019). Luisa Neubauer, die Laut-Sprecherin bei "Fridays for Future". stern.de (нім.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  14. ↑ Unfried, Peter. Ein Profi des Protestes // Rolling Stone. — Т. 305. — С. 81.
  15. ↑ Knuth, Hannah (5 лютого 2020). Wohin am Freitag?. www.zeit.de (нім.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  16. ↑ Greulich, Matthias (29 січня 2019). „Wir sind laut, weil ihr uns die Zukunft klaut“ – Luisa Neubauer aus Iserbrook ist Mitorganisatorin der Schülerdemos Friday for Future. elbe-wochenblatt.de (нім.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  17. ↑ Jessen, Elisabeth (6 квітня 2019). Eine Hamburgerin ist die „deutsche Greta Thunberg“. abendblatt.de (нім.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  18. ↑ Siebert, Jasmin (12 лютого 2019). Luisa Neubauer. süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  19. ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  20. ↑ Kaiser, Mareice (12 лютого 2019). Klimaaktivistin Luisa Neubauer: „Ich hoffe, dass ich nicht noch 825 Freitage streiken muss“. ze.tt (нім.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  21. ↑ Böhm, Christiane (16 червня 2016). „Warum geht mich das etwas an?“. Göttinger Tageblatt (нім.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  22. ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  23. ↑ Fokus Wasser – Schwerpunkt Afrika – Jahresbericht 2016 (PDF). Das Hunger Projekt (нім.). 1 жовтня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2020. Процитовано 9 червня 2021.
  24. ↑ Jacobs, Luisa (1 серпня 2018). Klimaschutz an der Uni: "Mit Divestment erreicht man auch die Nicht-Ökos". www.zeit.de (нім.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  25. ↑ Connolly, Kate (13 січня 2020). Climate activist turns down Siemens' offer of seat on energy board. The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  26. ↑ Plickert, Philip (16 лютого 2019). Grüne, Klimaschützer und Vielflieger. F.A.Z. (нім.). Процитовано 14 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  27. ↑ Fleischhauer, Jan (21 лютого 2019). Der grüne Übermensch. www.spiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
  28. ↑ Siebert, Jasmin (12 лютого 2019). Luisa Neubauer. süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  29. ↑ Straßner, Alexander (11 липня 2019). Ein Hilfeschrei der Jugend? Eher ein Vorbote extremistischen Denkens. DIE WELT (нім.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїза_Нойбауер&oldid=42390590