Львівська Сотка (веломарафон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівська Сотка
Інформація про гонку
Регіон Україна Україна
Інші назви Перша Сотня, Перша Сотка, 100 за 10
Дисципліна веломарафон
Організатор Львівський велоклуб
Історія
Перша гонка 2010
Перший переможець Україна Іван Шулак[1]
Рекорд перемог Україна Василь Набока
Останній переможець Україна Кочін Олексій (2019)[2]

Львівська Сотка (раніше Перша Сотня, Перша Сотка) — щорічні любительські змагання у форматі веломарафону, що проходять навколо Львова. Наймасовіші велозмагання у Західній Україні[2]. Участь беруть велосипедисти із різних країн та на різноманітних велосипедах: шосейних, гірських, міських, гібридах, синглспідах, трекових, лігерадах та ін. Організатором заходу є Львівський велоклуб. З 2018 року відбувається двічі на рік різними маршрутами.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше змагання відбулись у 2010 році. Тоді участь взяли лише 35 велосипедистів[1].

У 2018 році змагання відбувалися двічі на рік за різними маршрутами. Окрім змагань, «Львівська сотка» започаткували «Львівська сотка. Осінь»[3] — марафон, який не відкриває сезон, а відбувається тоді, коли всі досягають піку форми — восени. Характерною особливістю маршруту є значний набір висоти.

У 2019 році на весняну Львівську сотку зареєструвалося 1136 учасників. На старт вийшло 872 учасники[4]. Цього ж року додалась дистанція 50 км. У 2019 році було встановлено нові абсолютні рекорди швидкості в історії змагань, що було зумовлено значним покращенням дорожнього покриття на маршруті.

Формат змагань[ред. | ред. код]

Змагання проходять у форматі веломарафону за правилами Audax Club Parisien[en]. Учасники повинні проїхати дистанцію у 100 кілометрів за ліміт у 10 годин. Тим не менше, фактично, ці змагання неправильно називати марафоном, оскільки дистанції веломарафонів починаються із 200 кілометрів[5].

Усіх учасників, які вклались у ліміт, на фініші нагороджують заохочувальними призами. Крім того, призами нагороджують трійки тих, хто першими проходить всю дистанцію, та тих, хто першими проходить проміжний «гірський» фініш (затяжний підйом на 84-му кілометрі маршруту із набором висоти приблизно 40 метрів). Нагородження відбувається окремо в чоловічій та жіночій категоріях.

Маршрут[ред. | ред. код]

Львівська Сотка[ред. | ред. код]

Традиційно подія починається із реєстрації учасників на пл. Ринок. Після цього учасники організованою колоною під супроводом поліції та байкерів вирушають до місця старту в селі Сокільники.

Фініш та нагородження учасників відбувається на площі перед залізничною станцією Брюховичі.

На маршруті є два контрольні пункти (30-ий та 78-ий кілометри).

Набір висоти на маршруті становить 924 метри.

Львівська Сотка. Осінь[ред. | ред. код]

Як і на Львівській Сотці, реєстрація учасників та урочистий парад починаються із пл. Ринок. Місце офіційного старту змагань також збігається із Львівською Соткою, проте сам маршрут міняється у місті Пустомити.

Найкращі результати[ред. | ред. код]

У 2019 році рекорд часу встановлює Кочин Алексей із часом 02:28:20[4] відібравши це звання у багаторазового переможця Львівської Сотки Василя Набоки. Василь Набока встановив два рекорди часу у 2017 (02:51:25) та 2018 (02:40:24) роках. До цього протягом п'яти років рекордсменом був Олег Лапка, йому належав рекорд 2012 року — 2 години, 51 хвилина та 37 секунд[6].

Часовий рекорд серед жінок встановила Марта Захарова 02:43:18[4] у 2019 році, покращивши свій результат 2018 року.

Топ 25 рекордів[ред. | ред. код]

Рік Ім'я учасника Час
2019 Україна Кочин Алексей 02:28:20
2019 Україна Козаченко Андрій 02:28:21
2019 Україна Бакуринский Борис 02:28:22
2019 Україна Набока Василь 02:31:15
2019 Україна Гузов Віктор 02:31:17
2019 Україна Харенко Дмитро 02:32:38
2019 Україна Петров Дмитро 02:32:41
2019 Україна Єгіазарян Георгій 02:32:41
2019 Парашенко Артем 02:32:46
2019 Савчук Руслан 02:32:46
2018 Україна Набока Василь 02:40:24
2018 Україна Koretsky Alex 02:40:24
2018 Батюхов Денис 02:40:24
2018 Україна Бакуринский Борис 02:40:25
2018 Україна Олексій Кочін 02:40:25
2018 Стецюк Дмитро 02:42:05
2018 Україна Гузов Віктор 02:42:23
2018 Україна Жуковський Петро 02:43:50
2018 Україна Сікорський Ігор 02:43:53
2018 Україна Панченко Єгор 02:43:54
2018 Україна Єгіазарян Георгій 02:44:33
2018 Україна Воронов Дмитро 02:44:35
2018 Україна Вербицький Андрій 02:46:25
2018 Україна Hulin Ivan 02:46:47
2018 Україна Погодін Костянтин 02:47:31

Переможці за роками[ред. | ред. код]

Чоловіки[ред. | ред. код]

Рік Ім'я учасника Час
2010 Україна Іван Шулак 03:26:00
2011 Україна Володимир Кривоніс 03:15:01
2012 Україна Олег Лапка 02:51:37
2013 Україна Сергій П'ясецький 02:53:25
2014 Україна Тарас Пилипів 02:55:08
2015 Україна Тарас Пилипів 03:01:00
2016 Україна Василь Набока 02:52:32
2017 Україна Василь Набока 02:51:25
2018 Україна Василь Набока[7] 02:40:24
2019 Україна Кочін Олексій[4] 02:28:20

Жінки[ред. | ред. код]

Рік Ім'я учасниці Час
2017 Україна Бандрівська Катя 03:15:55
2018 Україна Захарова Марта[7] 02:59:21
2019 Україна Захарова Марта[4] 02:43:18

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перша Львівська Сотка на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/1 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  2. а б Львівська Сотка 2017 на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/33 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Львівська Сотка. Осінь. lvivbicycle.club (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
  4. а б в г д X Львівська Сотка. lvivbicycle.club (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2019.
  5. Official Website of Audax Club Parisien, http://www.audax-club-parisien.com/EN/312.html [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Протокол Львівської Сотки 2012-го року на сайті Lviv Bicycle Club, https://lvivbicycle.club/events/3 [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  7. а б Міський голова зустрівся із переможцями веломарафону «Львівська сотка 2018» Мартою Захаровою та Василем Набокою — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (uk-ua) . 8 травня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.