Людвіг Зіберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіг Зіберт
нім. Ludwig Georg Siebert
Зіберт в 1938 році.
Народився 17 жовтня 1874(1874-10-17)[1][4]
Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина
Помер 1942[1][2] або 1 листопада 1942(1942-11-01)[3] (68 років)
Прін-ам-Кімзе, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх
Країна  Німецька імперія
Діяльність політик, правник
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов німецька
Членство СА і Münchener Burschenschaft Franco-Bavariad
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd і мер міста
Військове звання Обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Баварська народна партія
Конфесія лютеранство
Діти Фрідріх Вільгельм Зіберт
Автограф
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу

Людвіг Георг Зіберт (нім. Ludwig Georg Siebert; 17 жовтня 1874, Людвігсгафен1 листопада 1942, Прін-ам-Кімзе) — німецький державний діяч, обергруппенфюрер СА (9 листопада 1938).

Біографія[ред. | ред. код]

Син машиніста локомотива. Вивчав юриспруденцію в Мюнхенському університеті (1897). В 1900 році поступив на державну службу в баварські органи юстиції. З 1905 року — прокурор земельного суду Фюрта. З 1906 року — юридичний радник міського управління Ліндау. В 1908-19 роках — радник з юридичних питань при бургомістрі Ротенбурга. Член Баварської народної партії. З 1919 року — бургомістр, з 1924 по 1933 року — обербургомістр Ліндау. В січні 1931 року вступив у НСДАП (партійний квиток №356 673) і став першим нацистським обербургомістром в Баварії. В 1932-33 роках — член баварського ландтагу. З 9 березня 1933 року — міністр фінансів (з 1936 року — фінансів і економіки) Баварії, з 12 квітня 1933 року — також баварський міністр-президент. З 12 листопада 1933 року — депутат рейхстагу. З 1939 року — керівник Академії наукових досліджень і захисту німецької нації. Помер від короткочасної важкої хвороби.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die neuen Wege in der deutschen Wirtschaft. J. F. Lehmann, München 1936; 2. Aufl. 1938

Література[ред. | ред. код]

  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117354902 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Архів преси XX століття — 1908.
  3. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.