Людвіг IV (великий герцог Гессену)
| Людвіг IV | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
12 вересня 1837[1][2][3] Bessungend, Велике герцогство Гессен, Німецький союз |
| Помер |
13 березня 1892[1][2][3] (54 роки) Дармштадт, Велике герцогство Гессен, Німецька імперія[1] |
| Поховання | Дармштадт |
| Країна |
 Велике герцогство Гессен |
| Діяльність | офіцер |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | французько-прусська війна |
| Титул | Великий герцог |
| Військове звання | генерал-полковник |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Гессенський дім |
| Батько | Карло Гессенськийd |
| Мати | Єлизавета Прусська |
| Брати, сестри | Анна Гессен-Дармштадтська, Prince Heinrich of Hesse and by Rhined і Prince Wilhelm of Hesse and by Rhined |
| У шлюбі з | Аліса Великобританська[3] і Alexandrine von Hutten-Czapskad[3] |
| Діти | Вікторя Гессен-Дармштадтська[3], Ірена, Ернст Людвіг (великий герцог Гессену), Prince Friedrich of Hesse and by Rhined[2], Олександра Федорівна, Princess Marie of Hesse and by Rhined[2] і Єлизавета Федорівна[2] |
| Нагороди |
    |
 | |
Людвіг IV (нім. Ludwig IV.; 12 вересня 1837 — 13 березня 1892) — 4-й великий герцог Гессенський й Прирейнський в 1877—1892 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з Гессенського дому. Онук Людвіга II, великого герцога Гессенського. Старший син принца Карла Гессенського та Єлизавети Прусської. Народився 1837 року в Бесзунгені, отримавши ім'я Фрідріх Вільгельм Карл. Здобув гарну домащню освіту.
У 1854 році разом з молодшим братом Генріхом став проходити військову підготовку. 1856 року поступив до Геттінгенського університету. Потім слухав курс лекцій в Гіссенському університеті.
За наполяганням матері поступив на військову службу до Пруссії. Тут затоваришував з кронпринцем Фрідріхом, з яким здійснив подорож до Великої Британії. 1862 року одружився з донькою британської королеви Вікторії. Оголошений спадкоємцем великого герцогства Гессенського і Прирейнського. 1863 року стає членом Першої палати гессенського ландтагу.
Під час австро-прусської війни очолював 2 піхотну бригаду Гессенської армії, що воювала на боці Австрії. 1868 року стає співрегентом й фактично став урядувати в Гессені.
Під час франко-прусської війни брав участь на чолі Гессенського дивізіону. Брав участь в битвах біля Сен-Прива, Орлеані та Меці.
1877 року після смерті стрийка Людвіга III стає новим великим герцогом. 1878 року помирає його дружина. Підтримував ліберальну більшість в ландтазі. Його міністр-президентами були Юліус Рінк фон Старк, потім Якоб Фінгер.
1884 року одружився вдруге. Але в тому ж році цей шлюб було анульовано. Помер 1892 року від інсульту. Поховано у Новому мавзолеї в парку Розенгое в Дармштадті. Трон успадкував син.
Родина[ред. | ред. код]
1. Дружина — Аліса, донька Вікторії, королеви Великої Британії і Ірландії
Діти:
- Вікторія (1863—1950), дружина Людвіг фон Баттенберга, 1-го маркіза Мілфорда-Гейвена
- Луїза Аліса (1864—1918), дружина великого князя Сергія Олександровича Романова
- Ірина (1866—1953), дружина Генріха Прусського
- Ернст Людвіг (1868—1937), великий герцог Гессенський
- Фрідріх (1870—1873)
- Аліса (1872—1918), дружина російського імператора Миколи II Романова
- Марія (1874—1878)
2. Дружина — Олександра, донька графа Адама фон Гуттен-Чапського
дітей не було
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11767026X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
Джерела[ред. | ред. код]
- Eckhart G. Franz: Ludwig IV.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 15, Duncker & Humblot, Berlin 1987, ISBN 3-428-00196-6, S. 398—400
- Manfred Knodt: Die Regenten von Hessen-Darmstadt. Schlapp-Verlag, Darmstadt 1989, ISBN 3-87704-004-7.
| |||||||
|
