Людвіка Смрчкова
Людвіка Смрчкова | |
---|---|
Народилася |
24 лютого 1903[2][4] або 23 лютого 1903[3] Kročehlavyd, Кладно, Округ Кладно[2] або Кладно, Округ Кладно[4] |
Померла |
20 січня 1991[1][2][…] (87 років) Прага, Чеська і Словацька Федеративна Республіка[5][2][…] |
Країна | Чехословаччина |
Діяльність | художниця, художниця по склу, вчителька, рисувальниця, glassmaker, графікеса |
Заклад | Československý státní koedukační ústav učitelský v Příbořed[6] |
Нагороди | |
Людвіка Смрчкова (чеш. Ludvika Smrčková, 24 лютого 1903, Крочеглави[7] поблизу Кладно — 20 січня 1991, Прага) — чеська художниця скла, графікиня і живописиця.[8][9]
Життя і робота[ред. | ред. код]
Людвіка Смрчкова походить з родини залізничного чиновника в Кладно, де закінчила середню школу. Її зацікавлення продовженням навчання в художній школі підтримав професор креслення та нарисної геометрії Станіслав Кульганек. У 1921–1927 роках навчалася в Школі прикладного мистецтва в Празі у проф. Вратислава Х. Бруннера, Емануеля Діте та в спеціальній групі Францішека Кисели[cs]. У 1921–1924 роках вивчала математику та малювання на факультеті мистецтв Карлового університету. Після закінчення Школи прикладного мистецтва продовжила навчання в Технологічному університеті в Празі в 1925–1927 роках.
Спочатку Людвіка зосередилася на книжковій графіці та палітурному дизайнію Тоді ж працювала викладачкою середньої школи. Більше уваги до скла вона почала приділяти лише після виставки декоративно-прикладного мистецтва в Парижі, де отримала срібну медаль за вирізаний кубок. Одразу після повернення з Парижа Мозер з Карлових Вар звернувся до неї з проханням про співпрацю, і наступного року вона виграла змагання Сокільський кубок з ралі. У 1927 році вона зайняла перше місце на конкурсі Спілки чехословацьких робіт на проект господарського скла для виставки сучасної культури в Брно, розробивши тонкостінний набір для напоїв із видувного скла. Тим не менш, вона не змогла викладати в школі скла в Железному Броді і продовжувала заробляти на життя професоркою малювання в різних середніх школах.
Людвіка відвідувала закордонні скляні виставки, у вільний час займалася на скловарнях.[10] Після успіху Всесвітньої виставки в 1935 році вона відхилила пропозицію створити власну плавильну та скляну школу у Фінляндії. У той час вона присвятила себе в основному гравірованому склі. З 1936 року експериментувала з металургійним склом на склозаводі Рюкля в Нижборі. Після успіху Всесвітньої виставки в Парижі в 1937 році почалася активізація співпраці з Krásná jizba Družstevní práce, де вони оцінили простий і чистий стиль її дизайнів. Смрчкова також працювала в Чесько-Моравському склозаводі в Красно-над-Бечвоу, де створює вітражі з бульбашками, різнокольоровими та прикрашеними кольоровим пилом (1943). Вона постійно намагається передати в серійне виробництво різні способи декорування, які раніше використовувалися лише для унікальних робіт, особливо гравірування, офорт, офортний друк, піскоструминна обробка, фарбування прозорими кольорами, малювання ліній та інші.[11]
Під час Другої світової війни вона створила нові форми для квіткових ваз і маленьких скляних аксесуарів і табличок.
Після націоналізації склозаводу в 1948 році вона стала головною конструкторкою склозаводу «Інвальд» у Подєбрадах (1948–1952) і почала працювати повний робочий день художницею. До 1958 року вона була головною дизайнеркою скла в центральних майстернях скляної та керамічної промисловості в Празі. У 1960 році вона залишила посаду дизайнерки, щоб присвятити себе власному вільному створенню, особливо гравірованому склі та склу, призначеному для презентації квітів на садівничих виставках.[12]
За свою роботу Людвіка отримала багато нагород, зокрема золоті медалі на всесвітніх виставках у Брюсселі в 1935 році та в Парижі в 1937 році.[13] У 1963 році їй було присвоєно звання заслуженої художниці, у 1978 році вона стала народною художницею, а в 1984 році отримала премію Антоніна Запотоцького[cs].[14] 28 червня 1978 року з нагоди свого 80-річчя отримала почесне громадянство міста Кладно[cs].[15]
Творчість[ред. | ред. код]
З 1923 року Смрчкова створила сотні дизайнів для всіх видів промислового скла. Найвідомішим є її огране скло, яке характеризується нарочитою простотою, тектонічної чистотою та дивовижним декоративним ефектом. Її проекти були реалізовані низкою провідних шліфувальників скла, особливо Адольфом Матурою та скляними шліфувальними машинами в Каменіцький Шенов. Його безкоштовне створення, особливо ваз, призначене для практичного використання.[16]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ludvika Smrckova — 2008.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в г The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2005.
- ↑ https://www.beatris.cz/download/periodika/Pribor-11-2002.pdf
- ↑ Matriční záznam o narození a křtu [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] farnost Kladno
- ↑ Ludvika Smrčková - katalog děl. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Článek Československé sklo. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Ludvika Smrčková, Léto v Norsku. Soubor kreseb z cest v letech 1936–1937, Karel Janout 1938
- ↑ Československé sklo: Jindřich Pařík, Ludvika Smrčková, 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Kladno minulé: Ludvika Smrčková. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Stručná biografie. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Profil na Vytvarneumelkyne.cz. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Mestokladno.cz: Čestná občanství, ceny a čestná uznání města Kladna. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Adlerová A., 1979, s. 10-11
Література[ред. | ред. код]
Авторські каталоги (вибір)[ред. | ред. код]
- Ludvika Smrčková: Výběr ze sklářské tvorby, text Vlk Miloslav, 24 s., Galerie výtvarného umění, Kladno 1985
- Ludvika Smrčková: Výtvarné dílo, text Adlerová Kudělková Königová Alena, Horáková Jaroslava, 12 s., Zámek Kladno 1978
- Ludvika Smrčková: Sklářské dílo 1923 - 1978: K 75. narozeninám, text Adlerová Kudělková Königová Alena, 36 s., SČVU Praha 1978
- Ludvika Smrčková: Ryté sklo 1955 - 1973, text Langhamer Antonín, 24 s., Muzeum skla a bižuterie v Jablonci nad Nisou 1973
- Ludvika Smrčková: Dílo 1923-1963, text Pfaff Ivan, Raban Josef, 12 s., Okresní muzeum, Kladno 1963
- Ludvika Smrčková, text Miloslava Holubová, NČVU Praha 1961
- Ludvika Smrčková: Sklo 1945-1960: Spolupráce s čs. sklářským průmyslem, text Plátek Václav, 12 s., ČFVU Praha 1960
- Ludvika Smrčková: Výstava skla 1923 - 1958, text Pešatová Zuzana, 20 s., Národní technické museum v Praze, pobočka v Jablonci nad Nisou 1958
- Ludvika Smrčková: Květiny, text Melniková Papoušková Naděžda Filaretovna, Trýb Antonín, 12 s., Výstavní síň Ars Melantrich, Praha 1950
- Czechoslovak Exhibition of Glass works of Art by Mrs. Ludvica Smrčková, 12 s., Ministerstvo kultury ČSSR, Praha, nedatováno
Інші[ред. | ред. код]
- Alena Adlerová, Contemporary Bohemian Glass, Odeon Praha 1979.
- Adlerová Kudělková Königová Alena a kol., Czechoslovakian Glass 1350-1980, 176 s., The Corning Museum of Glass, Corning 1981.
- Bužgová Rambousková Eva a kol., Tschechische Kunst der 20er und 30er Jahre: Avantgarde und Tradition, XVI + 532 s., Mathildenhöhe Darmstadt 1988.
- Alfons Hannes (mit Beiträgen von Wolfgang Kermer und Erwin Eisch): Die Sammlung Wolfgang Kermer, Glasmuseum Frauenau: Glas des 20. Jahrhunderts; 50er bis 70er Jahre. Schnell & Steiner, München, Zürich, 1989 (= Bayerische Museen; 9) ISBN 3-7954-0753-2, p. 136.
- Ivo Křen, Stálá expozice České sklo, Východočeské muzeum v Pardubicích 2006, s. 37, ISBN 80-86046-91-5.
- Hlaveš Milan a kol., České sklo 1945 - 1980: Tvorba v době mizerie a iluzí, 68 s., Národní galerie v Praze, Uměleckoprůmyslové museum, Praha 2007.
- Osobnosti Kladenska s ukázkami jejich rukopisů (вид. 1). Jiří Červenka - Gelton. с. 196. ISBN 978-80-88125-00-6.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людвіка Смрчкова |
- Кладно минуле: Людвіка Смрчкова [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]