Людвіґ Гоффманн фон Румерштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіґ Гоффманн фон Румерштайн
нім. Ludwig Hoffmann von Rumerstein
Тимчасово виконуючий обов'язки лейтенанта Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти
28 січня — 30 квітня 2017
Попередник Метью Фестінґ
Наступник Джакомо Далла Торре
Великий Командор Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти
31 травня 2014 — 1 травня 2019
Народився 21 січня 1937(1937-01-21)
Інсбрук, Австрія
Помер 13 грудня 2022(2022-12-13) (85 років)
Відомий як мандрівний брат
Країна Австрія
Alma mater Інсбруцький університет і Папський Григоріанський університет
Нагороди
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий хрест ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Велика зірка почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Орден Подвійного білого хреста
Орден Подвійного білого хреста
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Мальтійський Національний орден Заслуг
Мальтійський Національний орден Заслуг

Брат Людвіґ Гоффманн фон Румерштайн (нім. Ludwig Hoffmann von Rumerstein; 21 січня 1937, Інсбрук, Австрія — 13 грудня 2022) — австрійський правник, великий командор[de] та тимчасово виконуючий обов'язки лейтенанта Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї Ернста Гоффмана фон Румерштейна та його дружини баронеси Пії Ріккабон фон Райхенфельс. Хрещений під ім'ям Людвіґ Франц Ксавер Іренеус Йозеф Петер Раймунд Марія[2].

Вивчав право в Інсбруцькому університеті, який закінчив у 1962 році. Потім вивчав філософію у Папському Григоріанському університеті. Після проходження військової служби працював правником в Інсбруці у 1970 — 2002 роках.

Мальтійський орден[ред. | ред. код]

Людвіґ Гоффманн фон Румерштайн почав працювати як волонтер з Суверенним військовим Мальтійським орденом. У 1968 році він став одним із засновників австрійського добровольчого корпусу Ордена в Північному Тіролі. 1970 року вступив в Орден як лицар правосуддя.

З 1971 по 1979 рік він керував групою добровольців Ордена в Інсбруку, а з 1979 по 1986 рік був членом ради директорів Мальтійського госпіталю в Австрії[de].

У 1984 році прийняв обітницю ордена. У тому ж році був обраний Генеральною Капітулою[de] членом Суверенного ради Ордена[de]. З 1994 по 2004 рік був Великим командором Ордена. У 2014 році був переобраний Великим командором Ордена[3].

28 січня 2017 року Суверенна Рада Мальтійського Ордену, в Палаццо Маджістрале у Римі, прийняла відставку Великого Магістра Брата Метью Фестінґа, а тимчасово виконуючим обов'язки лейтенанта (місцеблюстителя) став Великий Комендант Брат Людвіґ Гоффман фон-Румерштайн, який призначений очолювати Орден до обрання нового Великого Магістра[4]. Тимчасово виконував обов'язки лейтенанта до 29 квітня 2017 року, коли було обрано нового великого магістра.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Суверенна Рада Мальтійського Ордену прийняла відставку Великого Магістра. «Радіо Ватикан»
  2. Genealogische Handbuch des Adels, Adelige Häuser B, 2002.
  3. Grand Commander [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.] Sovereign Military Hospitaller Order of St John of Jerusalem of Rhodes and of Malta(англ.)
  4. Папа Франциск призначив архиєпископа Бечіу своїм Спеціальним Делегатом при Мальтійському Ордені [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] «Радіо Ватикан»
  5. Sito web del Quirinale: dettaglio decorato. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  6. Sito web del Quirinale: dettaglio decorato. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  7. Tabella degli insigniti. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 20 травня 2021.