Людовик Потій
| Людовик Потій | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1726[4] |
| Помер | січень 1771[1][2][3] |
| Поховання | Костел Святого Духа |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | Обозний великий Литовський[5], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, стражник великий литовський[3], рогачівський старостаd, жижморський старостаd і олькеницький старостаd |
| Рід | Потії |
| Батько | Олександр Потійd |
| Мати | Тереза Война-Ясенецькаd |
| У шлюбі з | Вікторія Потійd |
| Нагороди |
 |
 | |
Людовик Потій (біл. Людвік Пацей; бл. 1726 — перші дні січня 1771) — шляхтич, урядник Великого князівства Литовського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився близько 1726 року. Батько — Олександр Потій, віленський воєвода, ковенський (нині — Каунас) староста. Мати — Тереса Война-Ясенецька.
Навчався в піярів у Вільні (нині — Вільнюс), закінчив Шляхетську колегію у Варшаві (Collegium Nobilium). Для нього, ще неповнолітнього, тато випросив у короля Ковенське (нині — Каунас) староство. Був стражником великим литовським, обозним великим литовським, старостою рогачівським, жижморським (нині — Жежмаряй), олькеницьким (нині — Валькінінкай); багато разів — послом на сейми. Намагався стати підканцлером великим литовським, гетьманом польним литовським. Протягом певного часу в Санкт-Петербурзі його вважали таким, що прихильно ставиться до російських інтересів. Голосував за обрання королем Польщі Станіслава Понятовського, однак потім їздив до Москви у складі посольства до імператриці з проханням «порятунку понівечених королем польських свобод». Лавірував між барськими конфедератами й королем.
24 червня 1760 в Бродах відбувся його шлюб з Вікторією Потоцькою — дочкою київського воєводи Станіслава Потоцького, дідича, зокрема, Тернополя, Збаража, Залізців. Дітей не мали.
Помер у перших днях січня 1771, похований 16 або 17 травня в крипті Потіїв у домініканському костелі Святого Духа у Вільнюсі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Zielińska Z. Pociej Ludwik h. Waga (ok. 1726—1771)] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII. — S. 47—49. (пол.)
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б NUKAT — 2002.
- ↑ а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 323.
- ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 248.