Людолови (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Людолови»
Обкладинка видання 1986 року
Автор Тулуб Зінаїда Павлівна
Країна УРСР
Мова українська
Жанр історична література
Видавництво Дніпро
Видано 1934–1937, 1956, 1986

«Людолови» — історичний роман української радянської письменниці Зінаїди Тулуб (1890—1964) у 2-х томах, написаний упродовж 1934—1937 років.

У романі відображено важкий стан поневоленого народу в період кінця XVI — початку XVII століття, у час постійних набігів на українські землі ординців та польсько-шляхетських загарбників.

У першому томі письменниця розповідає про Запорізьку Січ, про діяльність гетьмана Петра Сагайдачного та інших історичних особистостей.

Персонажі[ред. | ред. код]

Історія написання[ред. | ред. код]

Сюжет[ред. | ред. код]

Видання[ред. | ред. код]

  • Людолови. Історичний роман. [Т.1] – Молодий більшовик, 1935. (?) с.
    • Людолови. Історичний роман. [Т.2] – Молодий більшовик, 1937. (?) с.
  • Людолови: істр. роман. – Київ: Художня література, 1957. Т.1, 495 с. Т.2, 624 ч.
  • Людолови: іст. роман. – Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1958. Т.1, 415 с. Т.2, 636 с.
  • Людолови: іст. роман. – Київ: Дніпро, 1961. Т.1, 517 с. Т.2, 637 с.
  • Людолови: Історичний роман. – Сімферополь: Таврія, 1973. Т.1, 503 с. Т.2, 598 с.
  • Людолови: іст. роман. – Сімферополь: Таврія, 1980. Т.1, 511 с. Т.2, 460 с.
  • Людолови: іст. роман. – Київ: Дніпро, 1986. Т.1, 470 с. Т.2, 571 с.
  • Людолови: історичний роман / Зінаїда Тулуб. – Київ : Дніпро, 1988. Т.1, 470 с. Т.2., 571 с.
  • Твори: в 3 т. Т. 1 : Людолови: роман, кн. 1, 1991. 552 с. Т. 2, кн. 2, 1992. 637 с.
  • Людолови. Історичний роман у двох томах. – Хмельницький: Поділля, 1994. Т.1, 512 с. Т.2, 624 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Коваленко Б. Людолови (Історичний роман З. Тулуб) // Літературно-критичні статті. – К., 1962. – С. 290-299. [1]
  • Жулинський М. Зінаїда Тулуб: шлях крізь пекло [2]
  • Харлан О. Міський текст в історичній ретроспективі (Зінаїда Тулуб “Людолови”). Актуальні проблеми слов’янської філології, 2009. Вип. XX. С. 106-115. [3]

Посилання[ред. | ред. код]