Лютня Штесселя
 | |
| Інші назви | нім. Stössel-Laute |
|---|---|
| Класифікація | хордофон |
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.32 Композитний хордофон |
| Винахідник(и) | Georg Stösseld |
| Подібні інструменти | Лютня, цитра |
 Лютня Штесселя у Вікісховищі | |
Лютня Штесселя (нім. Stössel-Laute) – струнний щипковий музичний інструмент, винайдений скрипковим маятром Ґеорґом Штесселем у 1914 році в Кельні, Німеччина, гібрид лютні та цитри.
Має сталеві струни, які частково, іноді повністю, розташовані над грифом із ладками (зазвичай їх 3-5). Постановка рук відрізняється від більшості грифових лютнь – рука, що затискає струни (здебільшого лівиця) розташовується над кінцем шийки (долонею до струн). Для забезпечення зручности гри більшість лютень Штесселя мають короткі широкі шийки. Щипки струн відбуваються пальцями гравця або медіатором.[1] [2] [3]
Є кілька видів інструмента:
- 7 або 9 струнна лютня Штесселя;
- басова лютня Штесселя;
- контрабасова лютня Штесселя;
- мандоліна Штесселя.
Надгрифові струни зазвичай розташовуються таким чином, щоби будь-які суміжні три струни формували мажорний чи мінорний тризвук. Усі надгрифові струни можна поділити на два блоки, в обох струни розташовані по чистих квінтах. Перший блок складається з 1, 3, 5, 7 (та 9) струн налаштованих зазвичай на зразок скрипкових (але на октаву нижче) – соль, ре, ля, мі (та сі). Другий блок вміщує 2, 4, 6 (та 8) струни. Перша струна 2 блоку є на малу терцію вище за першу струну 1 блоку, яка є водночас найнижчою на інструменті. Стрій струн 2 блоку є такий: сі-бемоль, фа, до (та соль).[3]
Діапазон інструмента різниться залежно від струн і вподобань майстра, проте зазвичай сягає 2,5 – 3 октави.[1] [2]
Інструмент мав популярність у Німеччині на поч. 20 століття, часто використовувався в німецьких та австрійських школах у міжвоєнний період. По закінченню Другої світової війни увага до цього інструмента суттєво знизилася, майстри майже перестали його виготовляти.
.png)
Нині цей інструмент почасти використовується в народних колективах європейських країн та деінде.
Перелік літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б Unusual Instruments #4 - Stoessel lute. youtube.com. maleinstrumenty. 12.03.2016. Процитовано 20.01.2020.
- ↑ а б Stringed Instrument Database - S. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 20.01.2020.
- ↑ а б Miner, Gregg (жовтень 2000). The Stössel-lute (англ.) . Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 20.01.2020.