Лядський Тимофій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимофій Сергійович Лядський
Народження 28 лютого 1913(1913-02-28)
Кефаліне
Смерть 19 березня 1995(1995-03-19) (82 роки)
Вітебськ
Поховання Вітебськ
Країна СРСР СРСРБілорусь Білорусь
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ штурмова авіація
Роки служби 1935–1959
Звання  Підполковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Тимофій Сергійович Лядський (нар. 28 лютого 1913(19130228) — пом. 19 березня 1995) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку 4-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії (5-й штурмовий авіаційний корпус 2-а повітряна армія), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1913 року в селищі Кефаліне Братолюбівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — місто Долинська, районний центр Кіровоградської області) в родині робітника. Росіянин. До 1925 року навчався у місцевій семирічній школі, згодом — на станції Чистякове. У 1929 році закінчив школу ФЗН при залізничному депо станції Таганрог, працював помічником машиніста. 1933 року вступає до Ленінградського інженерно-економічного інституту, закінчив 2 курси.

У серпні 1935 року за спецнабором ЦК ВЛКСМ вступає до Енгельсської військової авіаційної школи льотчиків (Саратовська область). Після закінчення школи у 1939 році залишений льотчиком-інструктором.

Учасник німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на Калінінському, Воронезькому, 1-у та 2-у Українських фронтах. Розпочав бойовий шлях пілотом штурмовика Іл-2 687-го штурмового авіаційного полку. З серпня 1943 року — заступник командира ескадрильї, згодом — командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку. Член ВКП(б) з 1943 року.

До кінця серпня 1944 року здійснив 115 вдалих бойових вильотів, з них 35 — на чолі групи штурмовиків.

Після війни продовжував військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1950 році закінчив курси нічної підготовки. З 1959 року підполковник Т. С. Лядський — у запасі. Мешкав у Вітебську (Білорусь), працював диспетчером служби руху Вітебського аеропорту. Помер 19 березня 1995 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Лядському Тимофію Сергійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2286).

Також був нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (26.08.1942, 17.01.1945, 20.02.1945, …), орденами Олександра Невського (23.02.1944), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (16.12.1943) ступенів, трьома орденами Червоної Зірки (15.08.1943, …) і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 195–197.

Посилання[ред. | ред. код]