Лящук Дмитро Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лящук Дмитро Тимофійович
Народження 10 березня 1961(1961-03-10)[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 29 грудня 2015(2015-12-29) (54 роки)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство і портрет
Навчання Київський державний художній інститут (1988)
Діяльність художник
Вчитель Шаталін Віктор Васильович
Член Спілка художників України
Батько Лящук Тимофій Андрійович
Мати Лящук Тамара Іванівна
Брати, сестри Григорова Леся Тимофіївна

Дмитро Тимофійович Лящу́к (нар. 10 березня 1961, Київ — пом. 29 грудня 2015, Київ) — український живописець; член Спілки художників України з 1992 року. Син художників Тамари і Тимофія Лящуків, брат художниці Лесі Григорової.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 10 березня 1961 року в місті Києві. 1988 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Віктора Шаталіна.

Жив у Києві, в будинку на Русанівському бульварі, № 4, квартира № 64[2] та в будинку на вулиці Мілютенка, № 7, квартира № 153[3]. Помер у Києві 29 грудня 2015 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі писав тематичні картини, портрети. Серед робіт:

  • «Холодний Яр» (1988);
  • «Пісня для сина» (1989);
  • «Глечики» (1990);
  • «Освячення» (1990);
  • «Сон» (1991);
  • «Весільний обряд» (1991);
  • «Спокуса» (1992);
  • «Впійманий Купідон» (1992);
  • «Сумні паяци» (1993);
  • «Закохані» (1994);
  • «Меланхолія» (1995);
  • «Троїцька церква» (2001).

З 1990-х років брав участь у мистецьких виставках.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]