Ліва партія зелених
| Ліва партія зелених | |
| Дата створення / заснування | 30 листопада 2012[1] |
|---|---|
 | |
| Коротка назва | DEM Parti |
| Засновник | Ufuk Urasd |
| Країна |
 Туреччина |
| Кількість членів | 1066[1] |
| Політична позиція | ліві |
| Політична ідеологія | лібертарний соціалізм |
| Розташування штаб-квартири | Анкара |
| Попередник | Equality and Democracy Partyd |
| Категорія членів | d |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 28 205 |
| Офіційний сайт(тур.)(курд.)(англ.) | |
 Ліва партія зелених у Вікісховищі | |
Партія зелених лівих (тур. Yeşil Sol Parti) або YSP — ліва політична партія в Туреччині, заснована 25 листопада 2012 року. Її символ складається з дерева з фіолетовим стовбуром, що утворює людську фігуру, крони, яка складається з окремого зеленого листя, і жовтого сонця, яке утворює голову людської фігури в центрі крони.[2] Її співголовами є Чигдем Киличгюн Учар та Ібрагім Акин. Серед інших відомих членів партії — колишній депутат Уфук Урас, учений і журналіст Мурат Бельге, режисер і художник Кутлуг Атаман.
Історія[ред. | ред. код]
YSP, яка раніше називалася Партія зелених і лівих майбутнього (Yeşiller ve Sol Gelecek Partisi), була заснована 25 листопада 2012 року в результаті злиття Партії зелених (Yeşiller Partisi) і Партії рівності та демократії (Eşitlik ve Demokrasi Partisi), більша частина якої відводить свої витоки до відколу від Партії свободи і солідарності (нині Ліва партія) на чолі з Уфуком Урасом. Вона визначає себе як зелену партію з ліволібертарними ідеями. Це також одна з небагатьох політичних сил Туреччини, які визнають геноцид вірмен.
У 2014 році партія підтримала Селахаттіна Демірташа як кандидата в президенти на президентських виборах у Туреччині у 2014 р. Вони також підтримали Демократичну партію народів (ДПН) на парламентських виборах у червні 2015 року.[3]
На другому черговому партійному з'їзді 2 квітня 2016 року партія змінила свою назву на нинішню Yeşil Sol Partisi (YSP).[4] Того самого року лави партії покинула більшість колишніх членів Партії зелених, а також деякі феміністичні активістки. Нинішній логотип партії зумовлений рішенням, ухваленим на другому позачерговому з'їзді 16 жовтня 2022 року.[5] У лютому 2018 року співголів партії було ненадовго затримано через їхню активність у соціальних мережах та знайдені у них книги.
Селахаттін Демірташ пізніше запропонував, що в разі можливої заборони ДПН, усі кандидати парламентської групи ДПН балотуватимуться від імені YSP на парламентських виборах 2023 року.[6][7] Рішенням від 24 березня 2023 року ДПН, Emekçi Hareket Partisi (Партія робітничого руху) і Toplumsal Özgürlük Partisi (Партія соціальної свободи) вирішили брати участь у президентських і парламентських виборах, об'єднавшись за списками YSP.[8] Це було зроблено для того, щоб зміцнити альянс Millet İttifakı (Альянс нації) лідера опозиції Кемаля Кілічдароглу. Тому YSP розглядається як ключова партія на президентських виборах 2023 року.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.yargitaycb.gov.tr/icerik/1189/yesiller-ve-sol-gelecek-partisi
- ↑ Tüzük. Yeşil Sol Parti (тур.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Barışa ve Umuda Şans Ver! - Basın Açıklamaları :: Yeşiller ve Sol Gelecek Partisi. web.archive.org. 15 липня 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Şarkı, Fırat (3 квітня 2016). Partimizin 2. Olağan Konferans/Kongere'si Ankara'da Gerçekleştirildi. Yeşil Sol Parti (тур.). Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Şen, Dilek (18 жовтня 2022). Yeşil Sol Parti'nin logosu değişti | Parti Eş Sözcüsü İbrahim Akın: «Kapatılırsa, HDP seçeneksiz değil». Medyascope (тур.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Yeşil Sol Parti, HDP'nin parti üzerinden seçime girme ihtimaline nasıl bakıyor?. BBC News Türkçe (тур.). 14 березня 2023. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Auch Plan-B von HDP unter Druck - Razzien gegen Mitglieder von Grüne Links Partei. www.fr.de (нім.). Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Duvar, Gazete (24 березня 2023). Emek ve Özgürlük İttifakı’nda tam uzlaşı sağlandı. https://www.gazeteduvar.com.tr/emek-ve-ozgurluk-ittifakinda-tam-uzlasi-saglandi-haber-1609870 (tr-TR) . Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Wimmer, Christopher. Düstere Aussichten für Erdoğan (nd-aktuell.de). nd-aktuell.de (нім.). Процитовано 4 квітня 2023.