Лівчиці (Стрийський район)
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2022) |
село Лівчиці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Гніздичівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 1199 осіб |
Площа | 1,707 км² |
Густота населення | 702,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81771[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′42″ пн. ш. 24°07′24″ сх. д. / 49.31167° пн. ш. 24.12333° сх. д.Координати: 49°18′42″ пн. ш. 24°07′24″ сх. д. / 49.31167° пн. ш. 24.12333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
261 м |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Лі́вчиці — село — у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1199 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[2].
За графа Стаженського[ред. | ред. код]
Коштом власника маєтку в селі, графа Стаженського (Starzeński), 1895 р. був побудований палац. Автором проєкту був львівський архітектор Іван Долинський[3]. Будували його майстри спеціально привезені з Європи. Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба.
Граф Стаженський взяв собі на виховання хлопця зі своєї родини Короля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа.
Зараз це територія Лівчицької школи-інтернату, де навчається близько 100 дітей. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево.
Церкву у с. Лівчицях почали будувати 1903 р. Велику допомогу надав і граф. У 1907 р. відбулося її посвячення (перенесення мощей святого Миколая). На сьогодні їй понад 100 років.
Легенда[ред. | ред. код]
У 1800-х роках француз на прізвище Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку. Він сподобав собі цю місцевість і вирішив тут побудувати собі хату, почавши розчищати ділянки лісу під забудову вздовж річки, яка дістала назву Бережниця. Майже за століття у селі було збудовано 80 хат.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460382, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 762 виборці, явка 61,02 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,96 %, за «Європейську Солідарність» — 15,27 %, за «Голос» — 14,84 %.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 32,04 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 15,70 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 13,55 %[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Фотографії[ред. | ред. код]
-
Палац
-
Парк
-
Алея вікових лип і дубів на околиці села
-
Ботанічна пам'ятка природи «Алея вікових лип і дубів»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Źródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 166.
- ↑ Nekrologia // Kurjer Lwowski. — 1906. — № 178 (8 kwietnia). — S. 4. (пол.)
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Лівчиці [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Лівчиці [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки Галичини. Лівчиці
|