Лівія (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лівія за Анаксимандром. VI ст. до н. е. (сучасна реконструкція)

Лівія, Лібія (дав.-гр. Λιβύη, «струїста» або що відноситься до вітру Лібу)[1] — в давньогрецькій і давньоримській мітології певна країна на кордоні відомого світу — ойкумени, «земна межа» поряд з Етіопією і Скитією.

З розширенням знань античних географів мітична країна стала локалізуватися як позначення конкретної території в Північній Африці і навіть самої Африки в цілому (див. Стародавня Лівія), а відгомони древніх знань про ці місця — зіставлятися з реально існуючими географічними об'єктами і народами.

Персоніфікація[ред. | ред. код]

В давньогрецькій мітології німфа Лівія, дочка Епафа[2] та Мемфіди (або Хемміди[1]). Кохана (або, за іншою версією, дружина) Посейдона, від якого народила близнюків Агенора (цар Тіра в Фінікії) і Бела (цар Єгипту)[3], а також Лелега (цар Мегара, епонім лелегів). Іноді від Посейдона її сином називають Бусіріса[4], а від Бела доньку — Ламію[5]. Її нащадки стали родоначальниками тебських і аргоських героїв. Зображена в скульптурній групі в Дельфах вінчає вінком Батта[6]. Згадана в Аполлонія Родоського[7].

Лівія в римській мітології була дочкою Епафа і Кассіопеї. Дружина Нептуна, від якого народила Бусіріса, правителя Верхнього Єгипту, убитого Геркулесом. Правителька однойменної країни на захід від Нілу.[8]

Боги і божества[ред. | ред. код]

Імена богів і божеств мешкають в Лівії, відповідно до греко-римської міфології:

Правителі[ред. | ред. код]

Список імен персонажів греко-римської міфології, які згадуються правителями Лівії або будь-яких її міст і областей:

Географія[ред. | ред. код]

Північно-західний африканський регіон в який прийшли з міфів назви — Атлаські гори, Атлантичний океан, Геркулесові стовпи.
Затока Габес — місце проживання легендарних лотофагів.

Список топонім ів і епонім ів, а також персонажів в греко-римській міфології, деякий з яких вплинули на освіту реальних назв племен і територій в Лівії (Північній Африці):

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Фрідріх Любкер. Ілюстрований словник античності. — М. : «Ексмо», 2005. — С. 598. — (Русский Webster) — 5000 прим. — ISBN 5-699-14296-7.
  2. Піндар. Піфійські пісні IV 14, без імені
  3. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека II 1, 4; III 1, 1
  4. Августин. Про град Божий XVIII 12
  5. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека XX 41, 3-6, схолії до Аристофану. Оси 1035, Мир 758 // Ком. 37 до Геракліта-аллегорісту
  6. Павсаній. Опис Еллади X 15, 6
  7. Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1728
  8. Цец. Коментар до «Олександрі» Лікофрона 1312
  9. Павсаній. Опис Еллади V 15, 11
  10. "Словник міфологічних імен, географічних назв і застарілих слів [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] "
  11. Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1542
  12. а б Діодор Сицилійський. Історична бібліотека IV 56, 6
  13. Нонн. Діяння Діоніса XXXI 104
  14. Нонн. Діяння Діоніса XIII 378
  15. Коментар А. К. Нефёдкіна в кн. Поліен. Стратегеми. СПб, 2002. С.580
  16. Вергілій. Енеїда IV 198
  17. Юстин. Епітома Помпея Трога XVIII 6, 1
  18. Овідій. Фасти III 552
  19. Примітки Н. А. Чистякової в кн. Аполлоній Родоський. Аргонавтика. М., 2001. С.217
  20. Гігін. Міфи 159
  21. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека II 3, 2; 4, 2-3; 5, 12; III 10, 3
  22. Овідій. Ібіс 384; Листи з Понта I 2, 119
  23. Аполлоній Родоський. Аргонавтика IV 1486
  24. Міфи народів світу. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.72; Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека Е VII 3; Гігін. Міфи 125
  25. Геродот. Історія IV 177
  26. Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.56
  27. Геродот. Історія IV 169; Стрибуни. Географія I 2, 32 (стор.40)
  28. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека V 70, 4
  29. см. Шталь 1989, с.38-44 (африканські пігмеї), с.44-51 (індійські пігмеї), с.74-83 (фракійські пігмеї)
  30. Павсаній. Опис Еллади I 14, 6
  31. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека I 3, 6; III 12, 3