Ліліана Пернічева-Перец

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліліана Пернічева-Перец
болг. Лиляна Перничева-Перец
Народилася 29 травня 1940(1940-05-29)
Пловдив, Болгарія
Померла 6 листопада 2011(2011-11-06) (71 рік)
Софія, Болгарія
Країна  Болгарія
Діяльність археолог
Галузь археологія
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступінь професор
Знання мов болгарська
Заклад Національний археологічний інститут і музей і Новий болгарський університет

Ліліана Пернічева-Перец — болгарська вчена, археолог.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 29 травня 1940 року в місті Пловдив. У 1964 році закінчила історичний факультет Софійського університету за спеціальністю археологія та музейна справа. Після цього деякий час була вчителькою історії. З 1972 року працює в Національному археологічному інституті з музеєм. У ньому вона відповідає за відділ праісторії та є авторкою двох великих постійних виставок, створених у 1983 та 2002 роках. У 1977 році на історичному факультеті Софійського університету захистила докторську дисертацію на тему «Архітектура неоліту та енеоліту в Болгарії». Згодом вона стала науковою співробітницею II та I ступеня в Національному археологічному інституті з музеєм при Болгарській академії наук. У 1993 році отримала вчене звання старшої наукової співробітниці ІІ ступеня за наукову роботу «Неолітичні поселення в долині Середньої Струми». З 1996 по 1999 рік читала лекції з доісторичної архітектури в Новому болгарському університеті.[1]

Її інтереси зосереджені на розвитку доісторичних культур у Благоєвградській області та головним чином у долині Середньої Струми. Вона брала активну участь у виїздах і була однією із заступниць керівника великої болгарсько-польської експедиції «Струма» з реєстрації археологічних пам'яток по долині Середньої Струми (1977—1981). Вона є дослідницеб низки доісторичних пам'яток: Струмско-Кайменська Чука (1978—1979), Булгарчево (1974, 1977—1987), Коларово (1980), Ковачево (1981), Катунці, Турський Дол, Марчин (1981), Петрово (1981), Дамяниця (1985, 1988—1989). Ці дослідження лягли в основу досліджень «Доісторичні культури в долині Середньої Струми: неоліт та енеоліт».[1]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Гребска-Кулов, Малгожата (2012). IN MEMORIAM Лиляна Перничева-Перец (1940 – 2011). Българско е-Списание за Археология. 1/2012: 113—118. ISSN: 1314-5088.