Лінгвоконфліктологія
Лі́нгвоконфліктоло́гія — галузь прикладної лінгвістики, яка досліджує основи виникнення, розвитку й завершення конфлікту за допомогою вживання мовних засобів, що зумовлено мовленнєвою інтеракцією та інтенцією комунікантів[1]; міждисциплінарна наук, яка досліджує закономірності виникнення, розвитку і завершення конфліктів різного рівня, а також принципи, способи та прийоми їхньої профілактики і завершення[2] Вона набирає обертів з кінця 90-х років ХХ ст., коли в суспільстві гостро постала проблема образи честі та гідності особистості через прийоми сугестивного впливу та маніпулювання свідомістю реципієнтів семантико-стилістичними особливостями мовлення.
Основою лінгвоконфліктології є поведінка мовців, їхня діяльність, негативне ставлення одне до одного, підвищена емоційність, агресивність, стрес, суб'єктивність, соціальний стан, характерні особливості мовців, спричинені вербальними та невербальними засобами спілкування.
Методологічна основа[ред. | ред. код]
Методологічною основою лінгвоконфліктології як теоретико-прикладної дисципліни є комплекс філософських, психологічних та соціально-психологічних, соціологічних та політологічних, а також власне лінгвістичних ідей, що акумульовані у загальній теорії конфлікту протягом тисячоріч.
Об'єкт та предмет[ред. | ред. код]
Об'єкт лінгвістичної конфліктології формують комунікативні конфлікти, що мають усі характеристики, які виявлені стосовно діяльнісних: такою ж причиновістю, мотивацією та суб'єктною структурою, такими ж сюжетними поворотами та можливостями вирішення.
Предметом лінгвоконфліктології є мовноповедінкові та текстові показники різної знакової природи (словесні, візуальні).[1]
Література[ред. | ред. код]
- Анцупов А. Я. Словарь конфликтолога: [2-е изд.] / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. — СПб.: Питер, 2006. — 528 с.: ил.
- Білоконенко Л. А. Проблематика конфліктології в сучасному мовознавстві. Філологічні студії. 2010. Вип. 4. URL: http://journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/viewFile/718/659
- Космеда Т. А. Актуальна проблематика української лінгвоконфліктології. Граматичні читання — Х. 2019.
- Кара-Мурза Е. С. Лингвоконфликтология и конфликты в русском медиапространстве (анализ двойного кейса). Вестник ВолГУ. Серия 2, Языкознание. 2020. Т. 19. № 1
- Форманова С. В. Лінгвоконфліктологія як нова галузь прикладної лінгвістики. Мова і культура. (Науковий журнал). К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. Вип. 14. Т. VIII (1540.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Supplemental Information 3: An excerpt from Data Downloads page, where users can download original datasets. dx.doi.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Яковлевич, Анцупов Анатолий; Иванович, Шипилов Анатолий (10 лютого 2006). Словарь конфликтолога (рос.). "Издательский дом ""Питер""". ISBN 978-5-469-01216-0. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.