Лінія Вікторія
Лінія Вікторія | |
Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
---|---|
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | London Underground 2009 Stock і London Underground 1967 Stockd |
Названо на честь | Лондон-Вікторія |
Країна | Велика Британія |
Історичне графство | Ессекс[d] |
Шістнадцятковий триплет кольору | 0098D8 |
Оператор | Transport for London |
Дата офіційного відкриття | 1 вересня 1968 |
Ширина колії | європейська колія |
Початкова чи кінцева точка | Walthamstow Central tube stationd і Брікстон |
Довжина або відстань | 21 км |
Файл KML | Template:Attached KML/Victoria lined |
Маршрутна карта | Template:Victoria Line RDTd |
Тип електрифікації | 630 V DC railway electrificationd |
Стан використання | використовується[d] |
Кількість підписників у соціальних мережах | 106 200 |
Номер залізничної лінії | Victoria |
Офіційний сайт | |
Лінія Вікторія у Вікісховищі |
Координати: 51°34′59″ пн. ш. 0°01′10″ зх. д. / 51.58305600002777425° пн. ш. 0.019722000028° зх. д.
Лінія Вікторія (англ. Victoria) — лінія Лондонського метрополітену, позначена на схемі блакитним кольором. Діє з 1 вересня 1969 року, офіційна церемонія відкриття відбулася 7 березня 1969 року. Потяги слідують з інтервалом від двох до двох з половиною (в години пік) хвилин від станції «Брікстон» до станції «Севен-Сістерз», в решту часу до трьох хвилин, приблизно два потяги з трьох йдуть далі до станції «Волтемстоу-Сентрал». Всі 16 станцій лінії знаходяться під землею, і всі станції, окрім Пілміко, мають пересадку на інші лінії метрополітену або потяги National Rail. Пасажирообіг лінії понад 200 мільйонів пасажирів на рік.
Історія[ред. | ред. код]
Лінія була побудована в 1960-х роках і була першою цілком новою лінією метро в Лондоні за попередні 50 років. Він був розроблений для зменшення навантаження на інші лінії, зокрема, на лінії Пікаділлі та на відгалуженні Чарінг-кросс Північної лінії. Перша черга — від Волтемстоу-Сентрал до Гайбері-енд-Іслінгтон, була відкрита у вересні 1968 року, у грудні було відкрито другу чергу до Воррен-стріт. Черга до станції Лондон-Вікторія була відкрита у березні 1969 року і її відкрила королева Єлизавета II, яка проїхала на поїзді від Грін-парк до Вікторії. Південне розширення до Брікстона було відкрито в 1971 році, станція Пімліко була відкрита в 1972 році.
Рухомий склад[ред. | ред. код]
Лінія "Вікторія" використовує автоматичний рух потягів[en], але всі потяги все ще працюють з машиністами. Потяги серії 2009 року замінили попередні оригінальні потяги серії 1967 року[en].
Депо[ред. | ред. код]
Лінію обслуговує єдине депо Нортумберленд-парк, розташоване за станцією Севен-Сістерз
Станції[ред. | ред. код]
SS Севен-Сістерз єдина станція що має понад 2 платформи.[20] Третя платформа — для потягів з Брікстона, для яких Севен-Сістерз є кінцевою. Від третьої платформи колії прямують до депо Нортумберленд-парк[21] |
TH Відкрита як Тоттенгем, перейменована 1 грудня 1968.[3] |
FP Відкрита як Севен-Сістерз-роуд (Голловей), перейменована 15 листопада 1869.[5] |
Мапа[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Butt, 1995, с. 121.
- ↑ Butt, 1995, с. 36.
- ↑ а б Butt, 1995, с. 232.
- ↑ Butt, 1995, с. 209.
- ↑ а б Butt, 1995, с. 208.
- ↑ Day та Reed, 2010, с. 167.
- ↑ Butt, 1995, с. 128.
- ↑ Day та Reed, 2010, с. 166—167.
- ↑ Butt, 1995, с. 134.
- ↑ а б Butt, 1995, с. 92.
- ↑ а б Day та Reed, 2010, с. 168.
- ↑ Butt, 1995, с. 179.
- ↑ Butt, 1995, с. 81.
- ↑ а б Butt, 1995, с. 238.
- ↑ Butt, 1995, с. 185.
- ↑ MBNA Thames Clippers Timetable (PDF). № June 2018. 21 травня 2018. Архів оригіналу (Timetable) за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- ↑ Butt, 1995, с. 220.
- ↑ Day та Reed, 2010, с. 171.
- ↑ Butt, 1995, с. 45.
- ↑ Seven Sisters station map. Transport for London. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ The Secret Life of Seven Sisters. London Reconnections. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 23 жовтня 2018.
|
|
Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |