Лінія C (Празький метрополітен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Просек/Prosek, січень 2011
Лінія C (Празьке метро)
Летняни
Просек
Стржижков
Ладві
Кобиліси
Надражі Голешовиці
Влтавська
Главні надражі
ССГ до Наместі Миру
І. П. Павлова
Вишеград
Празького повстання
Панкрац
Будейовіцька
Качеров
ТЧ «Качеров»
Розтили
Ходов
Опатов
Гає

Лінія C (чеськ. Linka C) Празького метрополітену — перша за хронологічним порядком. Відкрилася 9 травня 1974 року, перша ділянка містила 9 станцій. Зараз на лінії розташовано 20 станцій, загальна довжина 22,41 км. Традиційно позначається червоним кольором. В години пік транспортує близько 26 900 пасажирів за годину. Напрямок лінії — з півночі на південь, при цьому повертає на схід з обох кінців.

Історія[ред. | ред. код]

Першою ділянкою, яку було введено в дію (9 травня 1974), була лінія з 9 станціями від Соколовска/Sokolovská (зараз Флоренц/Florenc) до Качеров/Kačerov, з депо в Качерові.

У 1980 році лінія пішла далі на південний схід до станції Kosmonautů (зараз Гає/Háje). Ці чотири новозведені станції лінії розвантажили один з найзаселеніших житлових масивів всієї ЧехіїJižní Město («Південне місто»).

Наступні станції, Влтавська/Vltavská та Надражі Голешовіце/Nádraží Holešovice, відкрилися 1984 року.

Розширення лінії C в бік півночі почалося 26 червня 2004 року з відкриттям двох станцій, Кобиліси/Kobylisy та Ладві/Ládví. Частково тунелі пролягали під Влтавою — для цього була використана особлива технологія. Спочатку в руслі річки було пророблено котлован, а самі тунелі конструювалися в доку на березі річки. Згодом доки були опущені під воду, а готові тунелі було поставлено в потрібну позицію.

8 травня 2008 року на лінії C в північному напрямку відкрилися три станції: Стршижков/Střížkov, Просек/Prosek та Летняни/Letňany.[1]

Мапа[ред. | ред. код]

Мапа
Лінія C празького метрополітену


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ::Prague Metro - history::. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 11 червня 2011.