Лінії Лангера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Langer's lines
Ідентифікатори
TA98 A16.0.00.008
TA2 7045
FMA 71951
Анатомічна термінологія

Лінії Лангера, лінії натягу шкіри Лангера, або лінії шкірного натягу — це топологічні лінії, нанесені на карту людського тіла. Вони паралельні природному розташуванню колагенових волокон у дермі і, як правило, паралельні м’язовим волокнам, що лежать нижче. Лінії Лангера мають важливе значення у криміналістиці і в розвитку хірургії.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Лінії вперше виявив у 1861 році австрійський анатом Карл Лангер (1819–1887), [1] [2] [3] хоча він називав хірурга барона Дюпюїтрена першим, хто помітив це явище. Лангер робив численні проколи на невеликій відстані один від одного на шкірі трупа під прямим кутом за допомогою гострого шипа конусоподібної форми.[2] Він помітив, що отримані проколи на шкірі мали еліпсоїдну форму. Під час тестування на серії трупів він спостерігав закономірності і зміг визначити «напрямки ліній» за довшими сторонами еліпсоїдних проколів і ліній.

Застосування[ред. | ред. код]

Знання напрямку ліній Лангера на певній ділянці шкіри є важливим для хірургічних операцій, особливо для пластичної хірургії. Якщо хірург має вибір, де і в якому напрямку робити розріз, він, скоріш за все, вибере розріз у напрямку ліній Лангера. Розрізи, зроблені паралельно лініям Лангера, загоюються краще та залишають менше рубців, ніж ті, що зроблені під кутом. І навпаки, розрізи, перпендикулярні лініям Лангера, мають схильність зморщуватися і залишатися помітними, хоча іноді цього не уникнути. Розташування різаних ран щодо ліній Лангера може мати значний вплив на зовнішній вигляд рани. [4]

Лінії Лангера охоплюють лінії статичного натягу молочної залози, які є орієнтиром для хірургічних розрізів на молочній залозі. [5]

Келоїди частіше виникають, коли розріз робиться за лініями Лангера. Іноді точний напрямок колагенових волокон невідомий, оскільки в деяких ділянках тіла існують відмінності між різними людьми. Також, лінії, описані Крайслом, дещо відрізняються від ліній Лангера, особливо на обличчі.

Альтернативи[ред. | ред. код]

Інші дослідники створили топологічні карти шкіри. Лінії Крайссла відрізняються від ліній Лангера тим, що лінії Лангера визначалися на трупах, [6] лінії Крайссла — на живих людях. Також метод, що використовувався для виявлення ліній Крайссла, не був травматичний.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Karl Langer, "Zur Anatomie und Physiologie der Haut. Über die Spaltbarkeit der Cutis". Sitzungsbericht der Mathematisch-naturwissenschaftlichen Classe der Wiener Kaiserlichen Academie der Wissenschaften Abt. 44 (1861)
  2. а б Langer, K (January 1978). On the anatomy and physiology of the skin. British Journal of Plastic Surgery. 31 (1): 3—8. doi:10.1016/0007-1226(78)90003-6. PMID 342028.
  3. Method and apparatus for determining the lines of optimal direction for surgical cuts in the human skin - US Patent 6418339. Архів оригіналу за 21 квітня 2013.
  4. Forensic Pathology.
  5. Breast Langer's line the static tension line. Процитовано 11 November 2022.
  6. Wilhelmi BJ, Blackwell SJ, Phillips LG (July 1999). Langer's lines: to use or not to use. Plast. Reconstr. Surg. 104 (1): 208—14. doi:10.1097/00006534-199907000-00032. PMID 10597698.