Лісбет Ларссон
| Лісбет Ларссон | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | швед. Lisbeth Helena Larsson |
| Народилася |
11 травня 1949[1] Вара (місто), Скараборг (лен), Швеція[1] |
| Померла |
16 жовтня 2021[1] (72 роки) Skillinged, комуна Сімрісгамн, лен Сконе, Швеція[1] |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | викладачка університету |
| Галузь | гендерні дослідження |
| Alma mater | Лундський університет |
| Заклад | Гетеборзький університет |
| Нагороди | |
Лісбет Гелена Ларссон (11 травня 1949, Вара (місто), Скараборг (лен) — 16 жовтня 2021, Skillinged, лен Сконе) — шведський історик літератури та дослідниця, яка з 2000 року була професором літературознавства в Гетеборзькому університеті, де зосередилася на гендерних дослідженнях. Авторка книги про жінок з Гетеборга, Hundrade och en Göteborgskvinnor (101 жінка в Гетеборзі) та біографічного словника шведських жінок, театральний та літературний критик газети Expressen.[2][3][4]
Раннє життя, сім'я та освіта[ред. | ред. код]
Лісбет Гелена Ларссон народилася у Варі 11 травня 1949 року і була дочкою власника велосипедного магазину Кнута Вільгельма Ларссона та його дружини Карен Ліннеа. У неї була старша сестра Карина Марія. На початку 1980-х років вона вийшла заміж за Берге Перссона, від якого у неї народився син Карл Мартін Віктор Персон. Незабаром вона розлучилася з ним і вийшла заміж за Яна Хенінга Петтерссона, з яким провела решту життя.[2]
У 1968 році Ларссон вступила до Скара. Після закінчення Гетеборзького університету викладала релігію та шведську мову в середніх школах. Пізніше продовжила навчання в Лундському університеті, де вивчала літературу. У 1989 році вона здобула ступінь доктора філософії з дисертацією під назвою En annan historia: om kvinnors läsning och svensk veckopress (Інша історія: про жіноче читання та шведську тижневу пресу), звертаючись до презирства вчених до щотижневих жіночих журналів та їх читачок.[2][4]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Під час навчання в Лунді вона пропагувала свої феміністичні погляди серед колег і друзів. Її дослідження невдовзі виявило, що на відміну від їхніх чоловічих еквівалентів, жіночі щоденники та автобіографічні статті зазвичай не зберігалися та не каталогізувалися. Співпрацюючи з Євою Хеттнер Авреліус і Крістіною Сьоблад, у 1991 році вона опублікувала Kvinnors självbiografier och dagböcker i Sverige: Bibliografisk förteckning 1650—1989 (Жіночі автобіографії та щоденники в Швеції: Bibliographic1959). Потім вона присвятила свою увагу книгам, ставши рушійною силою Nordisk kvinnolitteraturhistoria, опублікованої англійською під назвою «Історія нордичної жіночої літератури» .[2]
Спираючись на архів історії жінок у бібліотеці факультету мистецтв, який розроблявся з 1950 року, вона опублікувала книгу про жінок з Гетеборга під назвою Hundrade och en Göteborgskvinnor (101 жінка в Гетеборзі). Її зусилля розширити архів і перетворити його на цифрову базу даних з можливістю пошуку нарешті завершилися отриманням гранту від Фонду 30-річчя Банку Швеції. Таким чином, у березні 2018 року вдалося створити Svenskt kvinnobiografiskt lexikon, біографічний словник шведських жінок з можливістю пошуку як шведською, так і англійською мовами. Паралельно зі своїми академічними інтересами, з 1980 року Ларссон стала театральним і літературним критиком в газеті Göteborgs-Tidningen і продовжила свій внесок у Expressen . З 2003 року протягом кількох років вона часто публікувала статті про літературу в Dagens Nyheter та Götebprgs-Posten .[2] Її роман Promenader i Virginia Woolf's London (2014), опублікований англійською мовою під назвою Walking Virginia Woolf's London (2017), розглядає романи Вірджинії Вульф у світлі літературної географії її героїв, приділяючи особливу увагу гендеру.[3]
Лісбет Ларссон померла в Скілінге 16 жовтня 2021 року і похована в Лунді.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
У 2012 році за внесок у дослідження скандинавської літератури Ларссон була удостоєна звання почесного доктора гуманітарного факультету Університету Південної Данії .[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Svenskt kvinnobiografiskt lexikon — Göteborgs universitet, 2018. — ISBN 978-91-639-7594-3 — ISSN 2003-0088
- ↑ а б в г д е Sjöberg, Maria (6 січня 2022). Lisbeth Helena Larsson. Svenskt kvinnobiografiskt lexikon. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ а б Forskaren Lisbeth Larsson har gått bort (швед.). Göteborgs-Posten. 19 жовтня 2021. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ а б в Borch, Marianne; Gunder Hansen, Nils: Mai, Anne-Marie (2012). Indstillinger æresdoktorer 2012: Professor Lisbeth Larsson (дан.). Архів оригіналу за 29 April 2013. Процитовано 2022=04-28.
|
