Ліски (Коцюбинці)
| село Ліски | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | |
| Основні дані | |
| Зняте з обліку | 25 лютого 1986 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′09″ пн. ш. 26°01′12″ сх. д.H G O |
| Карта | |
.svg)  Ліски | |
 Ліски | |
| Мапа | |
| |
Ліски (до 1939 — Лужки) — колишнє село, що належало до с. Коцюбинці.
Було розташоване за 3 км на південний схід від села Коцюбинці на вододілі річок Збруч та Нічлава (ліві притоки Дністра); тому на західній околиці — витік однієї з лівих приток р. Нічлава, а на сході — початок одного з витоків р. Суходіл (ліва притока Збруча) — р. Слобідка.
Назва походить, імовірно, від слова «лісок».
До 1939 року — хутір Копичинецького повіту Тернопільського воєводства.
Від осені 1941 року до 1943 року тут було ґетто, куди нацисти звозили євреїв із Гусятина та Копичинців і прилеглих сіл. На місці розстрілів євреїв, громадянин Ізраїлю Ілля Ваґнер, якому дивом вдалося врятуватися тут під час розстрілу, у 1993 році встановив меморіальну плиту.
Наприкінці 1950-х рр. Ліскам надано статус села. 25 лютого 1986 року зняте з обліку[1] населених пунктів у зв'язку з переселенням жителів у с. Коцюбинці. 2011 року останні мешканці поселення — сім'ї Івана Гуцулюка та Івана Любого переселилися відповідно у навколишні села Коцюбинці та Суходіл.
У березні 1949 році на хуторі — 31 двір, проживало 147 осіб, працювала школа; у лютому 1952 році — 22 двори, 92 особи.
- ↑ Довідник «УРСР. АТУ», 1 січня 1987, стор. 502
- Уніят В., Щавінський, В. Ліски // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 72. — ISBN 978-966-457-228-3..